ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОСІЇ У БАЧЕННІ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ ДРУГОЇ ІМПЕРІЇ (1850-1860-ТІ РР.)

Анотація

Мета статті: проаналізувати бачення української незалежності в інтелектуальному середовищі французьких політиків часів Другої імперії. Короткий зміст роботи. Автор, методологічно спираючись на ідею К. Маннгайма про спільний просторово-часовий вимір для «генераційних союзів», виокремлює декілька французьких інтелектуалів, які піднімали у 1850-1860-х рр. проблему української незалежності та здійснює аналіз їхніх ідей. Розглядаються думки сенаторів Французької Другої імперії Т. К. Делямара, Л. І. Карно і П. Меріме та проводиться порівняльний аналіз їхніх концепцій. Висновки. Всі політичні діячі особливу увагу приділяли розробці питання конкретизації шляхів та підстав вивільнення українців, литовців і поляків з-під російського ярма. Разом з цим вони висловлювали різні концептуальні пропозиції щодо ідеї української незалежності. Делямар дотримувався цивілізаційної концептуалізації, стверджуючи, що право на власну свободу українці мають завдяки відмінному від росіян самоозначенню, яке останні перейняли від них, а також відмінним від росіян історії, мові та культурі. Карно та Меріме дотримувались історичної традиційної концептуалізації, захованій в минулому України та Франції. Карно закликав парламент підтримувати Україну як продовження політичної традиції Франції на зовнішній арені – активно протидіяти російському панславізму. Меріме своє обґрунтування виводив з аналізу діяльності гетьманів Б. Хмельницького та І. Мазепи, політичні кроки яких уможливили постання української держави, незалежної і від Польщі, і від Росії.