Іноземні інвестиції в Україні: організаційні форми та наслідки для розвитку промисловості і міської інфраструктури (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Анотація

У статті проаналізовано та розкрито еволюцію іноземних акціонерно-пайових компаній, реорганізацію приватних концесій у муніципальні підприємства, в також торгових будинків і зарубіжних партнерів у вітчизняних товариствах; особливості ведення бізнесу, господарської політики, фінансові можливості для модернізаційного розвитку України. Діяльність іноземних компаній і підприємців у модернізаційному розвитку другої половини ХІХ – початку ХХ ст. набула різноманітних організаційних форм акціонерно-пайових підприємств (акціонерних товариств і товариществ на паях) і торгових будинків (повних товариществ і змішаних товариществ на довірі). Акціонерно-пайові компанії та торгові будинки сприяли переходу до нових форм господарювання підприємців, а саме організацію холдингових груп серед профільних або багатопрофільних товариств різних галузей промисловості. У металургійній, гірничовидобувній, кам’яновугільній, металообробній, хімічній, електроенергетичній галузях, індустрії будівельних матеріалів, сфері торгівлі, міського господарства використовувались різні форми інвестування, розміщення закордоном акцій та облігацій, залучався банківський кредит. Приватно-індивідуальні підприємства, що володіли майстернями, заводами, відділеннями, складами, представництвами із різним за обсягом коштами, виробництвом, кількістю робітників, персоналу, є одним із проблематичних у класифікації за організаційно-правовою формою. У цей період активно виникають перші муніципальні підприємства, що витісняють іноземні концесії, які були новим господарським явищем на українських землях. В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів приватного сектора їх поява вважалася прогресивною тенденцією в інфраструктурному розвитку міського господарства, ринковій трансформації регіональних фінансів, розширенні економічних повноважень органів місцевого самоврядування.