Ідеологічні витоки, трансформації та наслідки гібридної російської політики на Балканах
Keywords:
ідеологія, Балкани, гібридна російська політика, Московська Русь, Константинополь, імперська політикаAbstract
У статті розглядаються передумови формування ідеологічного підґрунтя гібридної російської політики на Балканах. Аналізується процес формування політико-правової догми Російської держави – імперії з претензією на домінування не лише на теренах Східної Європи, але й – Південної Європи та Балкан. Особлива увага приділена тактиці застосування Московською владою різноманітних проявів гібридної стратегії в різні часи здійснення своєї імперської політики, трансформаціям і наслідкам гібридної російської політики на Балканах. Всіляко намагаючись утримати Балканський півострів у своїй сфері геополітичного впливу, Кремль системно розробляв і впроваджував тут методи гібридної політики, зокрема – «гібридної війни». Це робилося, зазвичай, з допомогою російських спецслужб, котрі традиційно розглядали Балкани як одну з найбільш вразливих ланок Європи. Росія традиційно претендувала на половину Європи й націлювалася на здобуття
Константинополя (Стамбула) заради захисту православних, що цілком перекликається з сучасною ідеологемою «русского мира» з відповідною ідеєю захисту російськомовних. Що цілком відповідає типовій схемі гібридної політики Кремля. Невдачі Росії протягом останнього часу на Балканах мають всі ознаки цивілізаційної поразки. Проте різними гібридними методами Кремль намагається протистояти європейським інтеграційним процесам на Балканах.
