Тваринництво пізніх сіверян на слов’яно-хозарському порубіжжі

Анотація

Запропонована робота являє собою кількісний видовий та демографічний аналіз археозоологічних комплексів ранньосередньовічних роменських пам’яток Харківської області. Отримані дані дають підстави розглядати мисливський промисел як важливий та традиційно вихідний вид господарювання сіверян. Однак в деяких випадках археозоологічний матеріал вказує на відчутний культурно-економічний вплив ззовні, як з боку носіїв салтівської культури, так і з боку Київської Русі, що втілюється у збільшення кількості решток домашніх тварин та в специфічності демографічної структури цих решток. Дані, що отримані нами, дають підстави говорити про достатню гнучкість господарчого укладу літописних сіверян.