Про сільські межові знаки перших століть нашої ери з території Нижньої Мезії та Фракії

Алексей Мартемьянов Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, доцент кафедры истории древнего мира и средних веков исторического факультета; кандидат исторических наук http://orcid.org/0000-0002-2640-9037

Ключові слова: Нижня Мезія, Фракія, Бендіпара, Бутерідава, сільські межові знаки.

Анотація

У перших століттях нашої ери села фракійських земель мали чітко визначені,
встановлені належним чином границі, про що свідчать знахідки межових знаків, які
фіксували ці рубежі. На особливу увагу заслуговують три ідентичні написи, які свідчать
про те, що за розпорядженням імператорського легата Фракії Кв. Атрія Клонія,
вірогідно, в 211 г. н. э., були встановлені    (IGBR, III/1, № 1455,
1472; V, № 5534). Є підстави вважати, що всі вони знайдені in situ, і це, здавалося б,
надає унікальну можливість уявити розміри земельних володінь фракійського села.
Проте на межових знаках не вказано, що Бендіпара — це , а площа, яку вони
позначали, для одного села надто велика — з південного заходу на північний схід
вона простягається більш ніж на 10 км. З урахуванням того, що на цій території ви-
явлено археологічні матеріали, в яких бачать сліди поселень римського часу,
зафіксовано курганні могильники, В. Дінчев доходить висновку, що Бендіпара була
не селом, а комархією — адміністративним об’єднанням кількох сусідніх сіл. У принципі,
така гіпотеза видається цілком правомірною, але, на думку автора статті, не виклю-
чено, що Бендіпара могла бути маєтком, причому, враховуючи його розміри,
найімовірніше — імператорським. У будь-якому випадку, доказовим свідченням
існування комархії Бендіпари може стати лише підтвердження цього факту письмо-
вими джерелами.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Rostovtzeff M. The Social and Economic History of the Roman Empire. 2nd ed. — Oxf., 1957. — Vol. 1.

Штаерман Е. М. Кризис рабовладельческого строя в западных провинциях Римской импе- рии. — М., 1957.

Штаерман Е. М. Мораль и религия угнетенных классов Римской империи (Италия и За- падные провинции). — М., 1961.

Fol A. Les thraces dans l’Empire Romain d’Occident (Ie–IIIe siècle) // ГСУ. Философско-исто- рически факултет. — 1964. — Т. 58. — Кн. 3.

Фол А. Демографска и социална характеристика на днешните български земи от I до III век въз основа на надписите extra fines provinciarum // ИБИД. — 1967. — Т. 25.

Златковская Т. Д. Возникновение государства у фракийцев. VII—V вв. до н. э. — М., 1971.

Велков В. Поземлени отношения в Мизия и Тракия // История на България. — София, 1979. — Т. 1.

Порожанов К. История на траките в историята на стария свят. Принципни постановки и проблеми // Минало. — 1996. — Кн. 4.

Ботева Д. Долна Мизия и Тракия в римската имперска система (193–217/218 г. сл. Хр.). — София, 1997.

Russu I. Un litigiu de hotărnicie din Scythia Minor (CIL III 14447. V. Pârvan, Histria, IV, 633–637 (в оригинальном названии статьи — 537, что является опечаткой — А. М.) // SCIV. — 1955. — Nr. 1–2.

Florescu Gr. O piatră de hotar de la Capidava // SCIV. — 1957. — Nr. 1–4.

Велков В. Добруджа в периода на римското владичество // История на Добруджа. — София, 1984. — Т. 1.

Ростовцев М. И. Общество и хозяйство в Римской империи. — М., 2000. — Т. 1.

Avram A. Observaţii cu privire la autonomiile rurale din Dobrogea romană (secolele I—III e. n.)

// SCIVA. — 1984. — Nr. 2.

Bărbulescu M. Viaţa rurală în Dobrogea romană (sec. I—III p. Chr.) — Constanţa, 2001.

Геров Б. Земевладението в римска Тракия и Мизия (I—III в.) // ГСУ. Факултет по класически и нови филологии. — 1977. — Т. 72. — Кн. 2.

Ботушарова Л. Граничните знаци на тракийското село Бендипара // Археология. — 1979. — Кн. 1.

Velkov V. Le village dans la province romaine de Thrace. La documentation épigraphique // Epigrafia e antichità. — 1993. — Vol. 12.

Динчев В. Бендипара — първата точно локализована комархия в римска Тракия // Мина- ло. — 1996. — Кн. 1.

Мартемьянов А. П. Общинные отношения в селах Фракии и Нижней Мезии в первых веках нашей эры // ВДИ. — 2010. — № 2.

Lazarenko I. The Southern Boundary of terra Odessitanorum // Archaeologia Bulgarica. — 2002. —

№ 2.

     / . ύ, . , . . ,

. . — , 2005.

Gostar N. Études éрigraphiques IV // Dacia. — 1980. — T. 24.

Sayar M. H. Perinthos-Herakleia (Marmara Ereğlisi) und Umgebung: Geschichte, Testimonien, griechische und lateinische Inschriften. — Wien, 1998.

Мартемьянов А. П. Императорские земли в Нижней Мезии и Фракии: локализация, управ- ляющий и рабочий персонал // Античный мир. Византия: К 70–летию профессора В. И. Ка- деева (Сб. науч. трудов). — Х., 1997.

Велков В. Агиографски данни за историята на Тракия от IV в. // ИИИ. — 1964. — Кн. 14–15.

Lewis Ch. T., Short Ch. A Latin Dictionary. — Oxf., 1958.

Bréal M. Dictionnaire étimologique Latin. — P., 1885.

Walde A., Hoffmann J. B. Lateinisches etymologisches Wörterbuch. — Heidelberg, 1938. — Bd. 1.

Ernout A., Meillet A. Dictionnaire étimologique Latine. — P., 1951.

Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. — М., 1986.

Древнегреческо-русский словарь // Сост. И. Х. Дворецкий; под ред. С. И. Соболев- ского. — М., 1958. — Т. 1.

Frisk H. Griechisches etymologisches Wörterbuch. — Heidelberg, 1960. — Bd. 1.

Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue Grecque. Histoire des mots. — P., 1968. —

T. 1.

Liddell H. G., Scott R. Greek-English Lexicon / Comp. by H. G. Liddell and R. Scott. — Oxf., 1996.

Velkov V. Zur Geschichte der Provinz Thrakien im II Jh. U.Z. // AAHung. — 1965. — T. 13.

Динчев В. Селата в днешната българска территория територия през римската епоха (I — края на III век) // ИНИМ. — 2000. — Т. 11.

Avram A. Untersuchungen zur Geschichte des Territoriums von Kallatis in griechischer Zeit // Dacia (N. S.). — 1991. — T. 35.

Doruțiu-Boilă E. Zur Abgrenzung des Territorium von Kallatis // Dacia. (N. S.). — 1971. — T. 15.