Особливості біології жуків родини Ptinidae – ксилобіонтів листяних дерев у лісостеповій зоні Лівобережної України
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-5457-2025-44-9Ключові слова:
Ptinidae, ксилобіонти, ксилофаги, трофічна спеціалізація, рослина-господар, лісостепова зона, Лівобережна УкраїнаАнотація
У лісостеповій зоні Лівобережної України виявлено 30 ксилобіонтних видів з родини Ptinidae, що розвиваються на листяних деревах. Власними зборами впродовж 2005-2021 років та колекційними матеріалами Музею природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена на досліджуваній території підтверджено знаходження 28 видів. Проаналізована трофічна спеціалізація ксилобіонтних видів Ptinidae, виділено 4 трофічні групи. До ксилофагів віднесено 19 видів (63%), сапрофагів – 5 видів (17%), міцетофагів – 4 види (13%), ксиломіцетофагів – 2 види (7%). Методом інкубації в лабораторії за допомогою фотоеклекторів виявлені рослини-господарі для 21 виду. Найбільша кількість видів Ptinidae розвивається на дубі звичайному Quercus robur – 11 видів, на другому місці липа Tilia сordata, що є рослиною-господарем для восьми видів Ptinidae. Решта видів деревних рослин є господарями для меншої кількості видів шашлів: Acer sp. (2 види) Alnus glutinosa (4 види), Betula pendulа (5 видів), Corylus avellana (2 види), Fraxinus еxcelsior (4 види), Populus tremula (2 види), Salix alba (3 види), Ulmus sp. (2 види). Сутінкова та нічна активність і літ на світло відзначені для 12 видів: Ptinus rufipes (A. G. Olivier, 1790), P. subpillosus (Sturm, 1837), Cacotemnus rufipes (Fabricius, 1792), Hemicoelus canaliculatus (C. G. Thomson, 1863), Gastrallus immarginatus (P. W. J. Muller, 1821), G. laevigatus (A. G. Olivier, 1970), Priobium carpini (Herbst, 1793), Oligomerus brunneus (Olivier, 1790), O. retowskii (Schilsky, 1898), Dorcatoma chrysomelina (Sturm, 1837), Ptinomorphus regalis (Duftschmid, 1825), Xyletinus pectinatus (Fabricius, 1792).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
Автори мають право укладати додаткові невиключні угоди щодо поширення опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення в інституційних репозитаріях або публікація у збірниках) за умови зазначення її первинної публікації в цьому журналі.