Шляхи циркуляції трематод риб у внутрішніх водоймах Азербайджану
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-5457-2017-28-8Ключові слова:
паразити, гельмінти, водойми Азербайджану, трематоди, церкарії, метацеркарії, риби, життєві циклиАнотація
У 2007–2016 роках в різних водоймах Азербайджана методом повного гельмінтологічного розтину досліджено 4084 риб, що належать до 58 видів і підвидів. Виявлено 81 вид трематод, що належать до 5 рядів і 20 родин. З них 44 види завершують свій розвиток в рибах, для 37 видів риби є другим проміжним хазяїном. Виділено 12 шляхів циркуляції в природі, з них шлях / – зовнішнє середовище – черевоногий молюск (безстатеве розмноження) – зовнішнє середовище – риба – птах (статеве розмноження) – / використовується 33 видами. Решту шляхів використовують від одного до семи видів трематод. У шляхах циркуляції визначені 28 способів зміни середовища. З них найбільш часто використовуються ті, які включають черевоногих молюсків і рибоїдних птахів. Водойми з порівняно великим багатством екологічних ніш мають і більшу різноманітність життєвих циклів трематод. 22 види трематод є збудниками захворювань риб, 4 види становлять небезпеку для людини. Церкарії трематод, які використовують риб як другого проміжного хазяїна, здатні проникати в шкіру людини і викликати дерматит.Завантаження
Номер
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
Автори мають право укладати додаткові невиключні угоди щодо поширення опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення в інституційних репозитаріях або публікація у збірниках) за умови зазначення її первинної публікації в цьому журналі.
Як цитувати
Шляхи циркуляції трематод риб у внутрішніх водоймах Азербайджану. (2017). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 28, 66-75. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2017-28-8