Клінічні особливості реактивних артритів у дітей

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2617-409X-2020-6-04

Ключові слова:

реактивний артрит, дитячий вік, хламiдiя, мiкоплазма, уреаплазма

Анотація

Резюме. До реактивних артритів відносять запальні негнійні захворювання суглобів, що розвиваються протягом 2-4 тижнів після кишкової або урогенітальної інфекції внаслідок імунних порушень. Враховуючи неспецифічність клінічних проявів реактивного артриту, його схожість з іншими ревматичними захворюваннями, які мають більш несприятливий перебіг і прогноз, необхідно визнати, що дана проблема  у дітей залишається актуальною та за багатьма питаннями не розробленою. Мета: визначити клінічні особливості реактивних артритів залежно від етіологічного чинника у дітей на сучасному етапі. Матеріали та методи: У дослідження була залучена 81 дитина з реактивним артритом віком від 2 до 17 років. У процесі уточнення нозологічної форми суглобової патології використовувались клінічні, загальноприйняті лабораторні та інструментальні дослідження, визначалися специфічні антитіла до хламідій, мікоплазми, ієрсиній, уреаплазми, цитомегаловірусу, вірусу простого герпеса, Єпштейн-Бар методом імуноферментного аналізу. Результати: Для реактивного артриту хламідійної етіології характерно ураження крупних та середніх суглобів нижніх кінцівок, яке нерідко супроводжується нетривалою ранковою скутістю і швидким виникненням транзиторних гіпоміатрофій. Рідко можливий розвиток хвороби Рейтера. Мікоплазменому реактивному артриту притаманний дебют з артриту колінних, гомілковостопних, променевозап’ясткових та дрібних суглобів кистей, розвиток бурситів і гіпоміатрофій. Особливістю уреаплазменного реактивного артриту є формування бурситу в області п’ят і тендиніту. Реактивний артрит, який супроводжується підвищеними титрами до АСЛ-О, відрізняється поліморфізмом проявів суглобового синдрому і в певній мірі схожістю з ювенільним ідіопатичним артритом. Реактивний артрит неуточненої етіології мав ряд спільних рис з іншими реактивними артритами та характеризується відносно сприятливим перебігом, тривалим збереженням функції суглобів і низькою лабораторною активністю. Висновки. Клінічні прояви захворювання та характер його перебігу в певній мірі залежать від етіологічного збудника артриту. Найбільш несприятливими варіантами реактивного артриту є артрити хламідійної та мікоплазменної етіології. Незалежно від збудника, інфекційний фактор може виступати тригером розвитку ювенільного ідіоматичного артриту. Наявність рецидивуючого перебігу реактивного артриту є підставою для повторної диференційної діагностики та рекласифікації на користь ювенільного ідіоматичного артрита, не зважаючи на незначний ступінь запальної активності захворювання та антинуклеарних антитіл і HLAB27 від’ємність.

Біографії авторів

  • автор Nataliya Panko, афіліація к. мед. н., доц. кафедри педіатрії № 2 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

    пр-т Ювілейний, 52a, Харків, Україна, 61153

  • автор Iryna Lebets, афіліація д. мед. н., проф., кафедри педіатрії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, пров. наук. співроб. відділення кардіоревматології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН»

    пр-т Ювілейний, 52a, Харків, Україна, 61153

  • автор Natalia Shevchenko, афіліація д. мед. н., зав. кафедрою педіатрії № 2 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

    пр-т Ювілейний, 52a, Харків, Україна, 61153

  • автор Oksana Tsiura, афіліація к. мед. н, доцент кафедри педіатрії № 2 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

    пр-т Ювілейний, 52a, Харків, Україна, 61153

  • автор Hanna Shlieienkova, афіліація к. мед. н., асистент кафедри педіатрії № 2 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

    пр-т Ювілейний, 52a, Харків, Україна, 61153

  • автор Antonina Butenko, афіліація к. мед. наук, доц. кафедри педіатрії № 2 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

    пр-т Ювілейний, 52a, Харків, Україна, 61153

Посилання

Boyko YaE. Differential diagnosis of arthritis in children. Modern Pediatrics.Ukraine. 2019.5(101): 112-122. https://doi.org/10.15574/SP.2019.101.112 [in Ukrainian].

Ajene AN, Fischer Walker CL, Black RE. Enteric pathogens and reactive arthritis: a systematic review of Campylobacter, salmonella and Shigella-associated reactive arthritis. J Health Popul Nutr. 2013;31(3):299-307. https://doi.org/10.3329/jhpn.v31i3.16515.

Carter JD, Hudson AP. Recent advances and future directions in understanding and treating Chlamydia-induced reactive arthritis. Expert Rev Clin Immunol. 2016 Sep 20. P. 1-10. [ISSN: 1744-8409].

Chu K-A, Chen W, Hsu CY, Hung Y-M, Wei JC-C (2019) Increased risk of rheumatoid arthritis among patients with Mycoplasma pneumonia: A nationwide population-based cohort study in Taiwan. PLoS ONE 14(1): e0210750. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210750.

Garcia-Kutzbach A, Chacon-Suchite J, Garcia-Ferrer H, Iraheta I. Reactive arthritis: update 2018. Clin Rheumatol. 2018 Apr. Vol. 37 (4). P. 869-874. https://doi.org/10.1007/s10067-018-4022-5.

Hayes KM, Hayes RJP, Turk MA, Pope JE. Evolving patterns of reactive arthritis. Clin Rheumatol. 2019 Aug;38(8):2083-2088. doi: 10.1007/s10067-019-04522-4. Epub 2019 Mar 27. PMID: 30919146.

Janice John, Latha Chandran. Arthritis in Children and Adolescents. Pediatrics in Review. 2011; 32 (11) 470-480; https://doi.org/10.1542/pir.32-11-470.

Lahu A, Bajraktari IH, Lahu S, et al. The source of infection and the most frequent causes of reactive arthritis in Kosovo. Mater Sociomed. 2016;28(3):201-204. https://doi.org/10.5455/msm.2016.28.201-204.

Megha Sharma, Susmita Sharma, Aman Sharma, Kusum Sharma. (2020). Chlamydia Trachomatis Associated Reactive Arthritis: A Urinary PCR Based Study. Indian Dermatol Online J. 2020 Jan-Feb; 11(1): 21–24. https://doi.org/10.4103/idoj.IDOJ_410_19.

Petty RE, Laxer RM, Lindsley CB, Wedderburn LR. (2015). Textbook of pediatric rheumatology, 7th edn. Philadelphia: Saunders: 739.

Plesca DA, Luminos M, Spatariu L, Stefanescu M, Cinteza E, Balgradean M. Postinfectious arthritis in pediatric practice. Maedica (Bucur). 2013;8(2):164-169. PMID: 24371480.

Schmitt SK. Reactive Arthritis. Infect Dis Clin North Am. 2017. Vol. 31, Issu 2. P. 265-277. https://doi.org/10.1016/j.idc.2017.01.002.

Selmi C, Gershwin ME. Diagnosis and classification of reactive arthritis. Autoimmun Rev. 2014 Apr-May. Vol. 13 (4-5). P. 546-9. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2014.01.005.

Zeidler, H., Hudson, A.P. Chlamydia-Induced Reactive Arthritis: Disappearing Entity or Lack of Research?. Curr Rheumatol Rep 21, 63 (2019). https://doi.org/10.1007/s11926-019-0863-4

Завантаження

Опубліковано

2020-12-28

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження