ПОДВІЙНА ОСОБИСТІСТЬ І ЗЛОЧИННІ ДІЇ: ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИВНИКА ТА СПРАВИ ЧАРЛЬЗА ДЕКСТЕРА УОРДА
Ключові слова:
Еммануель Каррер, Говард Філліп Лавкрафт, ‘Противник’, ‘Справа Чарльза Декстера Ворда’, розщеплена особистість, злочинні діїАнотація
На перший погляд, мало що, здавалося б, пов'язує Противника Еммануеля Кaррера, розслідування справжньої історії Жана-Клода Романа, патологічного брехуна, який у 1993 році вбив усю свою родину, та Справу Чарльза Декстера Уорда, класику фантастичної літератури, написану Г.Ф. Лавкрафтом у 1927 році. Проте обидва твори розповідають одну й ту саму історію: історію повільного відчуження власного Я альтер его, що призводить до вбивства.
Обидві розповіді структуровані як репортажі і представляють ці історії розщепленої особистості з детективною ретельністю. Однак суть їхнього предмета, здається, кидає виклик будь-якій раціональності: вторгнення незбагненного, Противника, визначеного Еммануелем Каррером як 'диявол' — неоднозначний термін, який може стосуватися релігійної концепції або метафори внутрішнього демона.
В обох випадках протагоніст почувається відчуженим від звірств, у яких його звинувачують, наче їх скоїв хтось Інший. Якою мірою автори цих двох розповідей виправдовують чи визнають провину своїх персонажів за злочини їхніх двійників?
