МІФОПОЕТИЧНА СТРУКТУРА РОМАНУ Е.-Е. ШМІТТА «УЛІСС З БАГДАДА»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2521-6481-2023-8-08

Ключові слова:

міфологема, міфопоетика, «Улісс з Багдаду», Е.-Е. Шмітт, мономіф, постмодернізм, А. Ван Геннеп, Одіссея, схема ініціації, шлях

Анотація

У статті розглядається важливий етап у літературній творчості Е.–Е. Шмітта, представлений книгою "Улісс з Багдада" (2008). Автор досліджує політичні, соціокультурні проблеми та внутрішні конфлікти іммігранта Саада Саада, постраждалого від наслідків війни в рідній країні. Розглядаються проблеми міжнародної допомоги біженцям, закритих кордонів, бюрократії та лицемірства державних структур Роман розглядається як постмодерністський та включає елементи багатозначності, неоднозначності, розмитості жанрів та інтертекстуальності. Інтертекстуальні зв'язки виявлені в назві твору, яка посилається на міфологічного героя Одіссея. Окремо досліджується міфопоетичний аспект роману, аналізуючи подорож Саада з точки зору класичного літературного героя. Для розгляду розвитку головного героя застосовується принцип мономіфу Дж. Кемпбелла та класифікація А. Ван Геннепа, що виокремлює три стадії: сепарація, лімінальність, відродження. Робота розглядає проходження Саадом повного шляху героя та його трансформацію у нового - реального та вразливого, що живе надією на майбутнє. На відміну від гомерівського Одіссеєя, Саад не повертається додому, а розпочинає свій власний унікальний шлях.

Завантаження

Опубліковано

2023-12-28