The emergence and proliferation of the shaloput sect in the Pavlograd district of the Yekaterinoslav province (second half of the 19th century)
Keywords:
Yekaterinoslavskaya province, Pavlograd district, interfaith relations, religious sectarianism, Khlysty, shaloputi, Grigory Shevchenko
Abstract
Purpose. The article aims to highlight the history of the emergence and spread of the shaloput sect in the Pavlograd district of the Yekaterinoslav province.
Research methodology. The methodological basis of the article is formed by the principles of historicism and objectivity, implemented using several methods: general logical (analysis and synthesis), as well as classification, comparative, and periodization methods.
Scientific novelty. For the first time in Russian historiography, the subject of a special scientific study was the sect of pranksters and its activities in the Yekaterinoslav province. Based on missionary and police reports, the role of Grigory Shevchenko in the creation of the sect is considered, the area of its distribution within the region is highlighted, the national and social composition of its members is determined.
Conclusions. It has been established that Grigory Shevchenko brought in the Pavlograd district of the Yekaterinoslav province the shaloput doctrine from the southern Ukrainian regions, probably from the Tauride province. The sect he created was by its nature Christover or Khlyst. Its dogmas and ceremonial were of a pronounced mystical coloring. Grigory Shevchenko remained a completely independent leader of a group of his fellow believers, he did not belong to any more ramified community, and his community throughout its existence remained an autonomous unit. The attitude of the dignitaries of the Russian Orthodox Church and representatives of the secular authorities to the new religious organization was extremely negative. Various means of pressure were used against the sectarians: from forced interviews to sentences of the rural community and outright repression by punitive bodies.
Downloads
Download data is not yet available.
References
Айвазов И. Материалы для исследования русских мистических сект. Христовщина. Т.2. Петроград, 1915, 583 с.
Арзуманова Т. Стереотипи щодо шлюбу та інтимного життя хлистів у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі Харківської губернії) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки, 2016, вип. 23, С. 53-59.
Арзуманова Т. Хлисти в Харківській губернії в ХІХ ст.: проблеми викриття та протидії поширенню секти з боку держави та офіційної церкви (на прикладі слободи Попівка Старобільського повіту) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2016, вип. 22. С. 32-38.
Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. К.: Либідь, 1994, 135 с.
Дементьев И. Из дневника Екатеринославского епархиального миссионера. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1889, №7, С. 179-192; №8. С. 205-219.
Дородницын А. Чиноприем в секту шалопутов и радения их. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1898, №11-12, с. 265-277.
Дородницын А. Шелапутская община. Русский вестник, 1904, Т. 293, С. 705-739; Т. 294. С. 126-144.
Корольков К. Один из видных представителей сектантства (шалопутства) Екатеринославской епархии – отставной солдат Григорий Шевченко. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1890, №8. С. 205-216; №9. С. 237-245; №10. С. 280-292.
Монастырев М. О Миссионерских противосектантских Комитетах в Екатеринославской Епархии с кратким обзором истории и характеристикою местного сектантства. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1892, №9. С. 200-209; №10. С. 224-236.
Надтока Г.М. Православна церква в Україні 1900-1917 рр.: соціально-релігійний аспект. К.: Знання, 1998, 345 с.
Открытие школы грамотности в деревне Добринькой Хорошевского прихода Павлоградского уезда. Екатеринославские епархиальные ведомости,1892, №7. С. 150-155.
Пащенко В., Маторна Т. Класифікація православного сектантства. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002, вип. 12. С. 52-60.
Подписки обратившихся в православие. Екатеринославские епархиальные ведомости,1891, №6. С. 161-162.
Потоцький В. Диференціація сектантського руху на Харківщині у 80-ті роки ХІХ ст. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2007, №767, вип. 9, С. 29 – 39.
Потоцький В. Особливості розвитку секти хлистів на Слобожанщині в другій половині ХІХ століття. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тематичний випуск «Актуальні проблеми історії України». 2008, № 37. С.25 – 32.
Потоцький В. Переслідування сектантів-містиків на Слобожанщині в умовах свободи віросповідання (1909 – 1917рр.). Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2008, №822, вип. 10. С. 29 – 39.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №17. С. 270-281.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №21. С. 344-348.
Шугаєва Л. Витоки і трансформація христовірів: особливості віровчення. Українське релігієзнавство, 2005, №33. С. 55-66.
Российский государственный архив древних актов.
References
Aivazov Y. Materyaly dlia yssledovanyia russkykh mystycheskykh sekt. Khrystovshchyna. T.2. Petrohrad, 1915, 583 s.
Arzumanova T. Stereotypy shchodo shliubu ta intymnoho zhyttia khlystiv u KhIKh – na pochatku KhKh stolittia (na prykladi Kharkivskoi hubernii) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky, 2016, vyp. 23, S. 53-59.
Arzumanova T. Khlysty v Kharkivskii hubernii v KhIKh st.: problemy vykryttia ta protydii poshyrenniu sekty z boku derzhavy ta ofitsiinoi tserkvy (na prykladi slobody Popivka Starobilskoho povitu) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. 2016, vyp. 22. S. 32-38.
Grushevs'kij M. Z іstorії relіgіjnoї dumki na Ukraїnі. K.: Libіd', 1994, 135 s.
Dementev Y. Yz dnevnyka Ekaterynoslavskoho eparkhyalnoho myssyonera. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1889, №7, S. 179-192; №8. S. 205-219.
Dorodnytsyn A. Chynopryem v sektu shaloputov y radenyia ykh. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1898, №11-12, s. 265-277.
Dorodnytsyn A. Shelaputskaia obshchyna. Russkyi vestnyk, 1904, T. 293, S. 705-739; T. 294. S. 126-144.
Korolkov K. Odyn yz vydnykh predstavytelei sektantstva (shaloputstva) Ekaterynoslavskoi eparkhyy – otstavnoi soldat Hryhoryi Shevchenko. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1890, №8. S. 205-216; №9. S. 237-245; №10. S. 280-292.
Monastyrev M. O Myssyonerskykh protyvosektantskykh Komytetakh v Ekaterynoslavskoi Eparkhyy s kratkym obzorom ystoryy y kharakterystykoiu mestnoho sektantstva. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №9. S. 200-209; №10. S. 224-236.
Nadtoka H.M. Pravoslavna tserkva v Ukraini 1900-1917 rr.: sotsialno-relihiinyi aspekt. K.: Znannia, 1998, 345 s.
Otkrytye shkoly hramotnosty v derevne Dobrynkoi Khoroshevskoho prykhoda Pavlohradskoho uezda. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №7. S. 150-155.
Pashchenko V., Matorna T. Klasyfikatsiia pravoslavnoho sektantstva. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Izmail, 2002, vyp. 12. S. 52-60.
Podpysky obratyvshykhsia v pravoslavye. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1891, №6. S. 161-162.
Pototskyi V. Dyferentsiatsiia sektantskoho rukhu na Kharkivshchyni u 80-ti roky KhIKh st. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2007, №767, vyp. 9, S. 29 – 39.
Pototskyi V. Osoblyvosti rozvytku sekty khlystiv na Slobozhanshchyni v druhii polovyni KhIKh stolittia. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». Tematychnyi vypusk «Aktualni problemy istorii Ukrainy». 2008, № 37. S.25 – 32.
Pototskyi V. Peresliduvannia sektantiv-mistykiv na Slobozhanshchyni v umovakh svobody virospovidannia (1909 – 1917rr.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2008, №822, vyp. 10. S. 29 – 39.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №17. S. 270-281.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №21. S. 344-348.
Shuhaieva L. Vytoky i transformatsiia khrystoviriv: osoblyvosti virovchennia. Ukrainske relihiieznavstvo, 2005, №33. S. 55-66.
Rossyiskyi hosudarstvennyi arkhyv drevnykh aktov.
Арзуманова Т. Стереотипи щодо шлюбу та інтимного життя хлистів у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі Харківської губернії) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки, 2016, вип. 23, С. 53-59.
Арзуманова Т. Хлисти в Харківській губернії в ХІХ ст.: проблеми викриття та протидії поширенню секти з боку держави та офіційної церкви (на прикладі слободи Попівка Старобільського повіту) Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2016, вип. 22. С. 32-38.
Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. К.: Либідь, 1994, 135 с.
Дементьев И. Из дневника Екатеринославского епархиального миссионера. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1889, №7, С. 179-192; №8. С. 205-219.
Дородницын А. Чиноприем в секту шалопутов и радения их. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1898, №11-12, с. 265-277.
Дородницын А. Шелапутская община. Русский вестник, 1904, Т. 293, С. 705-739; Т. 294. С. 126-144.
Корольков К. Один из видных представителей сектантства (шалопутства) Екатеринославской епархии – отставной солдат Григорий Шевченко. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1890, №8. С. 205-216; №9. С. 237-245; №10. С. 280-292.
Монастырев М. О Миссионерских противосектантских Комитетах в Екатеринославской Епархии с кратким обзором истории и характеристикою местного сектантства. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1892, №9. С. 200-209; №10. С. 224-236.
Надтока Г.М. Православна церква в Україні 1900-1917 рр.: соціально-релігійний аспект. К.: Знання, 1998, 345 с.
Открытие школы грамотности в деревне Добринькой Хорошевского прихода Павлоградского уезда. Екатеринославские епархиальные ведомости,1892, №7. С. 150-155.
Пащенко В., Маторна Т. Класифікація православного сектантства. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002, вип. 12. С. 52-60.
Подписки обратившихся в православие. Екатеринославские епархиальные ведомости,1891, №6. С. 161-162.
Потоцький В. Диференціація сектантського руху на Харківщині у 80-ті роки ХІХ ст. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2007, №767, вип. 9, С. 29 – 39.
Потоцький В. Особливості розвитку секти хлистів на Слобожанщині в другій половині ХІХ століття. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тематичний випуск «Актуальні проблеми історії України». 2008, № 37. С.25 – 32.
Потоцький В. Переслідування сектантів-містиків на Слобожанщині в умовах свободи віросповідання (1909 – 1917рр.). Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2008, №822, вип. 10. С. 29 – 39.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №17. С. 270-281.
Протоколы Миссионерских Комитетов. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1888, №21. С. 344-348.
Шугаєва Л. Витоки і трансформація христовірів: особливості віровчення. Українське релігієзнавство, 2005, №33. С. 55-66.
Российский государственный архив древних актов.
References
Aivazov Y. Materyaly dlia yssledovanyia russkykh mystycheskykh sekt. Khrystovshchyna. T.2. Petrohrad, 1915, 583 s.
Arzumanova T. Stereotypy shchodo shliubu ta intymnoho zhyttia khlystiv u KhIKh – na pochatku KhKh stolittia (na prykladi Kharkivskoi hubernii) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky, 2016, vyp. 23, S. 53-59.
Arzumanova T. Khlysty v Kharkivskii hubernii v KhIKh st.: problemy vykryttia ta protydii poshyrenniu sekty z boku derzhavy ta ofitsiinoi tserkvy (na prykladi slobody Popivka Starobilskoho povitu) Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. 2016, vyp. 22. S. 32-38.
Grushevs'kij M. Z іstorії relіgіjnoї dumki na Ukraїnі. K.: Libіd', 1994, 135 s.
Dementev Y. Yz dnevnyka Ekaterynoslavskoho eparkhyalnoho myssyonera. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1889, №7, S. 179-192; №8. S. 205-219.
Dorodnytsyn A. Chynopryem v sektu shaloputov y radenyia ykh. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1898, №11-12, s. 265-277.
Dorodnytsyn A. Shelaputskaia obshchyna. Russkyi vestnyk, 1904, T. 293, S. 705-739; T. 294. S. 126-144.
Korolkov K. Odyn yz vydnykh predstavytelei sektantstva (shaloputstva) Ekaterynoslavskoi eparkhyy – otstavnoi soldat Hryhoryi Shevchenko. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1890, №8. S. 205-216; №9. S. 237-245; №10. S. 280-292.
Monastyrev M. O Myssyonerskykh protyvosektantskykh Komytetakh v Ekaterynoslavskoi Eparkhyy s kratkym obzorom ystoryy y kharakterystykoiu mestnoho sektantstva. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №9. S. 200-209; №10. S. 224-236.
Nadtoka H.M. Pravoslavna tserkva v Ukraini 1900-1917 rr.: sotsialno-relihiinyi aspekt. K.: Znannia, 1998, 345 s.
Otkrytye shkoly hramotnosty v derevne Dobrynkoi Khoroshevskoho prykhoda Pavlohradskoho uezda. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1892, №7. S. 150-155.
Pashchenko V., Matorna T. Klasyfikatsiia pravoslavnoho sektantstva. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Izmail, 2002, vyp. 12. S. 52-60.
Podpysky obratyvshykhsia v pravoslavye. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1891, №6. S. 161-162.
Pototskyi V. Dyferentsiatsiia sektantskoho rukhu na Kharkivshchyni u 80-ti roky KhIKh st. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2007, №767, vyp. 9, S. 29 – 39.
Pototskyi V. Osoblyvosti rozvytku sekty khlystiv na Slobozhanshchyni v druhii polovyni KhIKh stolittia. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». Tematychnyi vypusk «Aktualni problemy istorii Ukrainy». 2008, № 37. S.25 – 32.
Pototskyi V. Peresliduvannia sektantiv-mistykiv na Slobozhanshchyni v umovakh svobody virospovidannia (1909 – 1917rr.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N.Karazina, «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky». 2008, №822, vyp. 10. S. 29 – 39.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №17. S. 270-281.
Protokoly Myssyonerskykh Komytetov. Ekaterynoslavskye eparkhyalnye vedomosty, 1888, №21. S. 344-348.
Shuhaieva L. Vytoky i transformatsiia khrystoviriv: osoblyvosti virovchennia. Ukrainske relihiieznavstvo, 2005, №33. S. 55-66.
Rossyiskyi hosudarstvennyi arkhyv drevnykh aktov.
Published
2021-06-16
How to Cite
Потоцький, В. (2021). The emergence and proliferation of the shaloput sect in the Pavlograd district of the Yekaterinoslav province (second half of the 19th century). V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin ‘History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences’, 31, 51-59. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2020-31-04
Issue
Section
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
