Управління талантами на державній службі в Україні: організаційно-управлінські механізми розвитку

Анотація

Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад, сучасного стану та перспектив розвитку системи управління талантами на державній службі України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення інституційної спроможності органів державної влади в умовах повномасштабної війни, кадрового дефіциту, цифрової трансформації, реалізації євроінтеграційних реформ і підготовки до післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що традиційна модель управління персоналом, орієнтована переважно на кадрове адміністрування та забезпечення процедур проходження державної служби, не відповідає сучасним вимогам стратегічного розвитку публічного сектору. На основі аналізу сучасних наукових підходів уточнено зміст поняття «управління талантами» у сфері державної служби та визначено його місце у системі стратегічного управління людськими ресурсами. Доведено доцільність поєднання інклюзивного та селективного підходів до розвитку талантів із урахуванням специфіки публічного управління, принципів професіоналізму, доброчесності, політичної неупередженості та пріоритетності публічного інтересу. Здійснено комплексну оцінку сучасного стану системи управління талантами на державній службі України на основі аналізу нормативно-правового забезпечення, офіційних статистичних даних, матеріалів Національного агентства України з питань державної служби, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і програми SIGMA. Встановлено, що, попри формування нормативних, організаційних та цифрових передумов розвитку HR-функції, такі складові системи управління талантами, як стратегічне кадрове планування, оцінювання потенціалу, професійний розвиток, управління наступництвом, кар’єрна мобільність та цифрова HR-аналітика, залишаються недостатньо інтегрованими між собою. Визначено ключові проблеми функціонування сучасної системи, серед яких реактивний характер кадрового планування, домінування адміністративно-процедурної спрямованості діяльності кадрових служб, обмежене використання кадрової аналітики, відсутність системного управління наступництвом та персоналізованих траєкторій професійного розвитку.
Наукову новизну дослідження становить розроблення організаційно-управлінського механізму розвитку системи управління талантами на державній службі України, який, на відміну від традиційних кадрово-адміністративних моделей, забезпечує інтеграцію стратегічного кадрового планування, комплексного оцінювання результативності діяльності та професійного потенціалу, персоналізованого розвитку, внутрішньої мобільності, формування талант-пулів, управління наступництвом, механізмів утримання персоналу та цифрової HR-аналітики в єдиний безперервний цикл стратегічного управління людськими ресурсами.
Практична реалізація запропонованого механізму сприятиме підвищенню кадрової стійкості державної служби, ефективнішому використанню людського капіталу, формуванню професійного лідерства та посиленню інституційної спроможності публічної адміністрації щодо реалізації стратегічних пріоритетів розвитку України.