Стратегування громади в умовах тимчасової окупації: двофазовий контингентний підхід (на прикладі Лисичанської міської територіальної громади)
DOI:
https://doi.org/10.26565/1727-6667-2026-1-07Ключові слова:
стратегічне планування; планування безпеки; тимчасова окупація; незалежна експертиза; глибока невизначеність; деокупація; внутрішньо переміщені особи; відбудова.Анотація
Обґрунтовано двофазовий контингентний підхід до стратегічного планування територіальної громади, основна територія якої перебуває під тимчасовою окупацією, а населення вимушено релоковане. На прикладі Лисичанської міської територіальної громади показано, що стандартні рамки місцевого стратегічного планування, розраховані на повний контроль над територією та доступ до актуальної статистики, до таких громад незастосовні без глибокої адаптації. Сформульовано основну гіпотезу: дієве планування досягається не пристосуванням стандартної одно-фазової рамки, а окремим двофазовим контингентним режимом, у якому об’єкт управління і тип невизначеності різняться між фазами, а перехід активується зовнішнім тригером – деокупацією. Розкрито п’ять конструктів підходу і три методологічні розвилки, проходження яких і утворює цей режим. На матеріалах громади показано застосування підходу: три чинні стратегічні цілі Фази А реалізуються негайно через щорічні плани і бюджетні програми, а п’ять напрямів повоєнної відбудови оформлено як готову, але «сплячу» архітектуру Фази Б. На даних авторського соціологічного опитування внутрішньо переміщених осіб (лютий 2024 р., N = 1415) перевірено допоміжну гіпотезу: намір повертатися слабко пов’язаний з матеріальними умовами і значно – з ідентичнісними та віковими чинниками; звідси висновок, що утримання громади у Фазі А має спиратися на символічно-інформаційні та адресні, а не лише матеріальні інструменти. Запропоновано типологію, що розрізняє кейс доступної (деокупованої) і кейс окупованої, релокованої громади як два різні режими планування. Підхід кваліфіковано як обґрунтовану рамку, апробовану на одному повному кейсі, що потребує реплікації для набуття статусу методології. Результати придатні для громад Сходу і Півдня України з тимчасово окупованою територією.
Посилання
Hibadullin, O. V., Dunayev, I. V., & Hromov, S. O. (2024). Components of the system of industrial recovery of regions under martial law in Ukraine. Bulletin of Postgraduate Education, 28 (57), 174–205. https://doi.org/10.58442/2522-9931-2024-28(57) [in Ukrainian].
Wartime communities: resilient and capable (2024). Kyiv. 56 p. https://centreua.org/wp-content/uploads/2024/03/Gromady_voyennogo_chasu_veb.pdf [in Ukrainian].
Derii, Zh., Hrytsuk, Yu., & Stetsyk, Ya. (2025). Development strategy of territorial communities under contemporary socio-economic challenges. Problems and Prospects of Economics and Management, 3 (43), 150–160. https://doi.org/10.25140/2411-5215-2025-3(43)-150-160 [in Ukrainian].
Yevsiukova, O. V. (2023). Recovery and development of territorial communities in Ukraine: problems and procedural specifics. State and Regions. Series: Public Administration, 4, 110–118. DOI: https://doi.org/10.32782/1813-3401.2023.4.19 [in Ukrainian].
An integrated approach to community recovery and development: guidelines for local self-government bodies (2024). Kyiv: UNDP. 64 p. https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2024-12/metodyka_samootsinky.pdf [in Ukrainian].
Keretsman, N. I., Pitiulych, M. M., & Popadynets, N. M. (2023). Strategic priorities of socio-economic development of territorial communities of the region. Regional Economy, 3, 28–39. https://doi.org/10.36818/1562-0905-2023-3-3 [in Ukrainian].
Kovalenko, M. M., & Dunayev, I. V. (2023). Components of public policy under the mobilisation model of economic development. Theory and Practice of Public Administration, 1 (76), 7–25. DOI: https://doi.org/10.26565/1727-6667-2023-1-01 [in Ukrainian].
Krasyliuk, V. F. (2025). Models of international assistance for the development of de-occupied territorial communities: strategic approaches and practices. Political Life, 4, 53–61. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.4.8 [in Ukrainian].
Reintegration policies for temporarily occupied territories: models, scenarios, debates, experience (2024). Kyiv: NaUKMA; USAID. 40 p. https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/10/Reintegration-Policies-UA.pdf [in Ukrainian].
On approval of the Action Plan of executive authorities for the recovery of de-occupied territories of territorial communities: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1219-r. (2022, December 30). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1219-2022-r [in Ukrainian].
Programme of economic and social development of the Lysychansk city territorial community for 2025–2027, approved by Order of the Head of the Lysychansk City Military Administration of 11.04.2025 No. 90 [in Ukrainian].
Abi Younes, G., Ayoubi, C., Ballester, O., Cristelli, G., van den Heuvel, M., Zhou, L., Pellegrino, G., de Rassenfosse, G., Foray, D., Gaule, P., & Webster, E. M. (2020). COVID-19: Insights from Innovation Economists. SSRN. https://doi.org/10.2139/ssrn.3575824
Aghion, P., David, P. A., & Foray, D. (2008). Science, Technology and Innovation for Economic Growth: Linking Policy Research and Practice in ‘STIG Systems’. SSRN. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1285612
Dunayev, I., Foray, D., & Kiryukhin, O. (2025). What are the foundations of Ukraine’s strong performance in drones’ technologies? A conceptual framework and a case study on ‘crisis innovations’. SSRN. https://doi.org/10.2139/ssrn.6889112
Lempert, R. J., Popper, S. W., & Bankes, S. C. (2003). Shaping the Next One Hundred Years: New Methods for Quantitative, Long-Term Policy Analysis. Santa Monica: RAND Corporation. 187 p. https://www.rand.org/pubs/monograph_reports/MR1626.html
Marchau, V. A. W. J., Walker, W. E., Bloemen, P. J. T. M., & Popper, S. W. (Eds.). (2019). Decision Making under Deep Uncertainty: From Theory to Practice. Cham: Springer. 405 p. https://doi.org/10.1007/978-3-030-05252-2
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
