МОДЕЛІ СТВОРЕННЯ АРХІТЕКТУРИ СИСТЕМИ Е-УРЯДУВАННЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.34213/tp.20.04.24Ключові слова:
е-уряд, е-урядування, модель, архітектура системи е-урядування, інформація, взаємодія, трансакція, трансформація.Анотація
Розглянуто моделі електронного уряду та обґрунтовано шляхи реалізації їх в Україні. Аналізуються відомі п’ять моделей успішної реалізації програм електронного урядування з відповідними етапами їх формування (моделі К. Лейна і Дж. Лі, К. Баума і А. ДіМайо, ООН, Дж. Хіллера та Ф. Белангера, К. Вескота) та модель сформованого е-уряду К. Андерсена і Х. Хенріксена. Кожна модель аналізується з огляду на стадії: трансакція, взаємодія, інтеграція, доступ до електронного уряду, надання урядом постійної інформації, забезпечення надання послуг, електронна демократія, електронна участь, трансформація уряду, або різні варіанти поєднання вищезазначеного. Обґрунтовано виклики, що стоять перед упровадженням програм електронного урядування, зокрема в Україні.
Посилання
Abramenko, Y. Zarubizhny dosvid e-vryaduvannya ta problemy jogo implementaciyi v Ukrayini [Foreign experience of e-government and problems of its implementation in Ukraine]. URL: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2009-02/09ayypiu.pdf [in Ukrainian].
Gubernskyj, L., Kamenskyj, Ye., Makarenko, Ye. and other. (2007). Informacijna polityka Ukrayiny: yevropejskyj kontekst [Information policy of Ukraine: European context]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Al-Khouri, A., Bal, J. (2007). Electronic government in the GCC countries. International Journal of Social Sciences, 1 (2), 83–98.
Andersen, K.V., Henriksen, H.Z. (2006). E-Government Maturity Model: Extension of the Layne and Lee Model. Government Information Quarterly, 23, 236–248.
Azab, N.A. (2009). Assessing electronic government readiness of public organizations. Communications of the IBIMA, 8 (13), 95–106.
Coursey, D., Norris, D.F. (2008). Models of e-government: Are they correct? An empirical assessment. Public administration review, 68 (3), 523–536.
Fath-Allah, A. et al. (2014). E-Government Maturity Models: A Comparative Study. International Journal of Software Engineering and Applications, 5 (3), 71.
Hiller, J.S., Belanger, F. (2001). Privacy strategies for electronic government. E-government, 162–198.
Layne, K., Lee, J. (2001). Developing fully functional E-government: A four stage model. Government Information Quarterly, 18, 122–136.
Ronaghan, S.A. (2001). Benchmarking E-Government: A Global Perspective. New York: United Nations Division for Public Economics and Public Administration and American Society for Public Administration. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/portals/egovkb/documents/un/english.pdf.
Szeremeta, J. (2002). Benchmarking e-government: a global perspective. International congress on government on line. Ottawa, Canada: United Nations 12. Online Network in Public Administration and Finance (UNPAN). URL: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un-dpadm/unpan038855.pdf.
Wescott, C.G. (2001). E- Government in the Asia - pacific region. Asian Journal of Political Science, 9 (2), 1–24.
Yildiz, M. (2007). E-government research: Reviewing the literature, limitations, and ways forward. Government Information Quarterly, 24 (3), 646–665.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
