«SOCIOПРОСТІР:МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬЗ СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

Вступне слово

2023-12-26T12:22:58+00:00

Офіційна назва англійською мовою – «Fostering the Urban food System Transformation through Innovative Living Labs Implementation». Проєкт фінансується за програмою досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт 2020» H2020-CE-FNR-07-2020 відповідно до грантової угоди № 101000717. Офіційний сайт проєкту: www.fusilli-project.eu

Продовольча політика: реалізація продовольчих ініціатив від національного рівня до рівня територіальних громад Харківщини

2023-12-26T12:41:23+00:00

Стаття присвячена аналізу продовольчої політики в Харківської області. Крім того, в статті розглядаються окремі аспекти національної політики, що спрямована на запобігання продовольчої кризи в умовах війни. Побіжно автор розглядає основні проблеми та виклики, з якими стикається сільське господарство та продовольча сфера в умовах війни. В статті висвітлюються основні заходи, що спрямовані на забезпечення рівного доступу до продуктів харчування у воєнний час та кроки що здійснюються задля цього на різних рівнях: національному, регіональному та в окремих громадах Харківської області. Більш детально в статті розглядається роль місцевих органів влади та громадських ініціатив у вдосконаленні продовольчої політики, як таких що дозволяють не лише забезпечити продовольчу безпеку а й залучити внутрішньо переміщених осіб до економічної діяльності. Авторка констатує залежність перспектив продовольчої політики в Харківській області від багатьох факторів, окрім перебігу власне військового конфлікту. У статті зроблено висновок про особливе значення наступних факторів: зміцнення обороноздатності та безпеки сільськогосподарських об’єктів, транспортних маршрутів; підвищення ефективності та прозорості механізмів державного регулювання цін на продукти харчування, контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, запобігання спекуляціям та зловживанням; розширення масштабів та різноманітності державної підтримки національним виробникам харчових продуктів; розвиток міжнародного співробітництва та інтеграції в європейський та світовий ринок; підтримка та розвиток громадських організацій, волонтерського руху, соціального підприємництва, місцевих ініціатив та проєктів, які сприяють забезпеченню продовольства та підтримки нужденним; підвищення рівня освіти, культури, свідомості та відповідальності населення щодо продовольчої безпеки.

Продовольча нерівність у Харкові під час війни: огляд причин, проявів та шляхів подолання

2023-12-26T12:48:10+00:00

Стаття презентує одну зі сторін робочої тематики харківської команди проєкту Fusilli, а саме пропонується загальний огляд поняття та явища продовольчої нерівності (вона ж харчова нерівність, nutrition inequality, food inequality) як однієї з форм прояву загальної соціальної нерівності, як процес, що окреслює нерівний і нерівномірний доступ для різних груп у різні проміжки часу до благ і ресурсів, що необхідні для повноцінного відтворення життєвих сил і забезпечення можливостей для особистісного розвитку. Продовольча нерівність проблематизується як поняття, необхідне для описання і пояснення стану міста Харкова в умовах повномасштабного вторгнення на трьох етапах: (1) наявність продовольчих товарів як таких у Харківському регіоні; (2) доступ до товарів, тобто сама можливість придбання товарів у тій чи іншій кількості та якості; (3) використання товару, що пов'язані з можливістю споживання необхідних товарів. Поняття та явище продовольчої нерівності співвідноситься із іншими формами соціальної нерівності, пропонується інструментальне визначення основних причин та проявів продовольчої нерівності. Дається загальна оцінка стану продовольчої нерівності в Україні та наводяться попередні результати авторського соціологічного дослідження. Також проводиться огляд міжнародних, національних та локальних ініціатив, орієнтованих на вирішення проблеми продовольчої нерівності, зокрема політика центральних та місцевих органів влади, грантові програми від іноземних компаній, діяльність місцевих та міжнародних громадських, волонтерських і благодійних організацій. Автори приходять висновку, що можливості вирішення проблеми продовольчої безпеки виключно економічними засобами та інструментами є обмеженими, оскільки це комплексна проблема, яка потребує системного вирішення із залученням не тільки економічних, а й політичних, екологічних, культурних, інформаційних тощо важелів.

Харківська Living Lab: від відкритої інноваційної екосистеми до партисипативної системи продовольчої стійкості під час війни

2023-12-26T13:04:26+00:00

З моменту започаткування Харківської Living Lab основною її ідеєю було спільне створення та обмін знаннями та інноваційними цінностями щодо дитячого харчування, розвиток продовольчих навичок і компетентностей, популяризація здорового харчування. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Харківську дитячу Living Lab було трансформовано відповідно до умов війни, й головним питання стало забезпечення продовольчої стійкості (food sustainability) під час війни. Харківська Living Lab стала працювати на нових принципах транснаціональності, міждисциплінарності, реактивності та волонтерства. Зокрема, акцент був зроблений на мінімізацію продовольчих ризиків, які з’являються під час війни, а також формування стійких патернів відповідального і безпечного харчування.

Діяльність Харківської Living Lab – це унікальний, чи не перший, досвід впровадження Living Lab під час війни, що продемонстрував, яким чином «локальність» та «глобальність» співпрацюють в контексті задач продовольчої підтримки, та як створюється нова якість соціальних зв’язків між різними місцевими акторами, що посилює соціальну згуртованість у складні часи випробувань. У такому контексті Харківська Living Lab є прикладом побудови маленької інтеграційної системи, в основі якої знаходяться принципи соціальної взаємодії та згуртованості. Адже головним завданням Харківської Living Lab є спільне та взаємне створення, розповсюдження та обмін знаннями, інноваційними цінностями, усталеними соціальними практиками щодо дитячого харчування. Залучення школярів харківських закладів середньої освіти, їхніх батьків, педагогічних працівників і адміністрації дозволили створити інноваційний і постійний майданчик обміну знаннями з їх подальшою інтеграцією да спільного «банку знань», який формується і підтримується консорціумом партнерів міжнародного науково-дослідного проекту FUSILLI, який зосереджений на побудові продовольчої стійкості

Соціальний попит на здорове харчування учнів в Україні: приклад Харківської області

2023-12-26T13:11:40+00:00

У статті розглядається питання здорового харчування в Україні, а саме суспільний запит на здорове харчування і, як наслідок, запит на реформування системи харчування. У центрі уваги дослідження – учні, що було зроблено з кількох причин: харчові звички формуються у шкільному віці та стають основою ставлення до харчування у дорослому віці; учні – соціальна група, на яку особливо впливають медіа-маркетингові технології та рекламна індустрія. Маркетинг у ЗМІ переважно пропагує фастфуд та інші види шкідливої їжі, що суперечить формуванню здорового способу життя. Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації спільно з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна проведено анкетування учнів 8-11 класів закладів загальної середньої освіти Харківської області щодо їх харчування в школі та вдома.

Онлайн-опитування учнів тривало з 10 березня по 12 квітня 2021 року. Опитування батьків та вчителів учнів проводилося з 26 квітня по 1 липня 2021 року. В статті аналізуються результати дослідження харчування в школах Харківської області за кількома напрямами: достатність, доступність шкільного харчування, звички та ставлення. Одним з основних висновків, яких дійшли автори, є висновок про наявність попиту на здорове харчування в школах та покращення шкільного раціону харчування. Такий висновок поставив наступне дослідницьке питання: як можна задовольнити цей попит. Проте це питання є системним, а отже його план його вирішення повинен включати інтереси всіх зацікавлених сторін. Базуючись на спільних напрямках концепції сталого розвитку та теорії соціальної згуртованості, автори пропонують впровадження інноваційних живих лабораторій. Інноваційні лабораторії спрямовані на залучення споживачів до оцінки продуктів та послуг на ряду із іншими стейкхолдерами. Стаття опублікована в рамках проекту «Стимулювання трансформації міської продовольчої системи шляхом впровадження інноваційних живих лабораторій» (FUSILLI) за грантовою угодою № 101000717 (HORIZON2020).

«Зелені» практики жителів Харкова під час війни: результати Kharkiv Green Urban Tour 2023

2023-12-26T13:19:17+00:00

Стаття присвячена розкриттю «зелених» практик жителів Харкова під час війни, а саме продовження заняття вирощування домашніх овочів та фруктів та їх розповсюдження в умовах міського фермерства. Адже 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну, урбанізований Харків опинилося на межі гуманітарної катастрофи: були пошкоджені логістичні шляхи доставки продуктів і товарів, відбувалися постійні обстріли інфраструктури та жилих кварталів, величезна кількість людей змушена була залишити місто та перебратися до більш безпечних регіонів України. Означені фактори продемонстрували нові виклики, нові загрози та нові тенденції, з якими мешканцям міста, які залишилися в ньому, доводилося стикатися і до яких потрібно було пристосовуватися. У цій статті ми сфокусуємо свою увагу на результатах «Kharkiv Green Urban Tour 2023», який був проведений у квітні-травні 2023 року, і метою якого було спілкування з мешканцями різних районів Харкова щодо міського фермерства, огородництва та «зелених» практик. Зокрема, нами були проведені короткі напівструктуровані інтерв’ю з мешканцями міста щодо визначення рівня продовольчої діяльності та заняття городництвом в умовах воєнного стану.

Ця ініціатива реалізовувалась у межах реалізації на соціологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна міжнародного науково-дослідного проекту «FUSILLI» (Fostering the Urban Food System Transformation through Innovative Living Labs Implementation), який фінансується програмою досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт 2020» за грантовою угодою №101000717.

Результати проведеного дослідження нададуть нам більш чітке розуміння того, як саме і яким чином мешканці урбанізованого міста займаються імпровізованим фермерством, огородництвом, вирощують овочі, адаптуються під воєнну кон’юнктуру і відтворюють «зелені» практики, допомагаючи при цьому й іншим. У тому числі, результати дослідження будуть направлені до проектного “банку зелених знань”, які використовуються консорціумом міжнародного проекту для підготовки відповідних продовольчих політик для локальних структур.

Культура «зелених» фестивалів в урбанізованому просторі: кейс «Kharkiv Green Urban Fest 2023»

2023-12-26T13:26:02+00:00

Стаття присвячена висвітленню культури фестивалів на прикладі урбанізованого простору міста Харків крізь призму екологічного фестивалю «Kharkiv Green Urban Fest 2023», який був проведений cоціологічним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна 17 червня 2023 року на базі культурного простору «ЄрміловЦентр». Фестиваль проводився у межах реалізації на cоціологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна міжнародного науково-дослідного проекту «FUSILLI» (Fostering the Urban Food System Transformation through Innovative Living Labs Implementation), який фінансується програмою досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт 2020» за грантовою угодою №101000717. Головним завданням фестивалю було продемонструвати локальні ініціативи, які зосереджені на питаннях відповідального споживання, фермерського господарства, переробки відхідних матеріалів, соціального підприємництва, популяризації здорового харчування, цілях сталого розвитку.

У цій статті на основі невеликих напівструктурованих інтерв’ю з учасниками заходу ми пропонуємо концептуалізацію культури фестивалів та виявлення особливостей, притаманних для неї, зокрема на нормативно-ціннісному та структурно-функціональному рівні. Використовуючи деякі методологічні підходи, ми пропонуємо розглядати культуру фестивалів як приклад спонтанної соціальної (взаємо)дії, під час якої суб’єкти долучаються до конструювання нової соціальної реальності, яку можуть, хоча і не обов’язково, експортувати на власного оточення. Такий приклад соціальної (взаємо)дії допомагає розповсюджувати певні цінності та переконання, які можуть формуватися під впливом інтеракційних дій. Окрім того, ми демонструємо важливість та необхідність проведення таких заходів заради популяризації цінностей відповідального споживання і розвитку продовольчої системи міста. Зокрема, культура фестивалів допомагає якнайкраще розкрити механізми та способи реалізації «зелених» ініціатив, що відбуваються в Харкові, і які є частиною побудови стійких продовольчих систем.

Вплив української продовольчої кризи на глобалізований світ

2023-12-26T13:31:10+00:00

Статтю присвячено оглядовому узагальненню основних ефектів продовольчої кризи в Україні, спричиненої російським вторгненням, щодо світової ситуації у продовольчій сфері. Автор дає системний нарис макрорівня впливу війни Росії проти України на проблематику голоду, доступу до здорової їжі, перспектив дестабілізаційних процесів у сфері виробництва та постачання продуктів харчування. Розглядаються найбільш значущі аспекти впливу бойових дій на виробництво сільськогосподарчої продукції Україною та на її експортування. Аналізуються наслідки в сфері глобального ціноутворення на продовольчих ринках, світової боротьби із голодом у різних країнах. Світова продовольча криза, що розпочалася задовго до російського вторгнення, перетворилася на важіль глобальної політичної боротьби. Незважаючи на часткове вирівнювання процесів у сфері світового забезпечення продовольчими безпеки у 2023 році, про повернення до показників початку 2022 року говорити ще не можна. Висвітлюються загальні моменти функціонування Чорноморської зернової ініціативи та розглядаються наслідки зриву її функціонування. Автор зазначає неоднозначність кейсу із Чорноморською зерновою ініціативою; ця неоднозначність ілюстрована позицією п’яти східноєвропейських країн, на вимогу яких Єврокомісія обмежила продаж українського зерна на їхніх територіях. Цей кейс спричиняє репутаційні втрати для України на додаток до прямої шкоди, завданої російським вторгненням. Залежність глобальної ситуації у сфері продовольчої безпеки від політичних інтриг та нюансів додатково ускладнює процес подолання продовольчих проблем. Фіксується наростання кризових процесів у дотичних до продовольчої сфери полях та неоднозначність позицій окремих європейських держав щодо кризи експортування українських зернових. Зроблено висновок про масштабну шкоду, що було завдано стабільності світового продовольчого ринку прямими та побічними наслідками війни в Україні, та про негативні перспективи цього проблемного поля.

Сталий розвиток у школі: навчання принципу «5R» (на прикладі літнього табору Zero Waste Kharkiv для дітей з числа ВПО)

2023-12-26T13:37:52+00:00

Сучасна Україна стикнулася із безпрецендентним екологічним забрудненням, що спроваковано повномасштабним вторгненням та військовою агресією. Крім системної роботи над зменшенням впливу військових дій на екологію ще більш актуальним стає питання розвитку екологічної свідомості та дотримання екологічної поведінки, аби попередити або принаймні зменшити забруднення навколишнього середовища. Особливо важливим та перспективним в цьому контексті є навчання екологічній поведінці дітей шкільного віку. Стаття присвячена вивченню практики викладання принципу «5R» для дітей через інтерактивні ігри, неформальні лекції та дискусії. Принцип «5R» – є комплексним підходом, який ставить на меті досягнення екологічної безпеки для сучасного суспільства та майбутніх поколінь, саме тому його необхідно засвоїти ще у дитинстві. Сам принцип є елементом стилю життя «нуль відходів», який започаткувала французька екоактивістка у 2000-х роках. Стаття розглядає, що сутність та складові принципу «5R» (refuse, reduse, reuse, recycle, rot), як цей принцип сприятиме сталому розвитку та яким чином можна впровадити цей принцип під час навчання. Прикладом впровадження принципу “5R” в навчання виступає літній табір Kharkiv Zero Waste, який був організований для дітей з сімей ВПО (з деокупованих районів Харківщини). Проєкт реалізовувався організацією «Центр громадських та медійних ініціатив» (Zero Waste Kharkiv) за підтримки Calidris та інформаційної підтримки Міністерство освіти і науки України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Із загальної кількості поданих 64 заяв на викладання в рамках проєкту на участь було обрано
13 учасників, серед яких Харківська команда проєкту FUSILLI. В статті висвітлюються вдалі практики табору, особливості роботи з цільовою аудиторією (зокрема необхідності врахування попереднього досвіду дітей) та перспективи впровадження принципу “5R” не тільки під час локальних заходів (як табори), але й впровадження принципу як наскрізної практики під час освітнього процесу.