TY - JOUR AU - Цуріна, Елеонора Олегівна PY - 2020/12/09 Y2 - 2024/03/28 TI - Знімальні прийоми та монтажні спецефекти в українському підсумковому телемовленні JF - Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації» JA - ВХНУССК VL - 0 IS - 17 SE - ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, СТРУКТУРИ ТА СТИЛІСТИКИ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ DO - UR - https://periodicals.karazin.ua/sc/article/view/16538 SP - 66-70 AB - У статті аналізуються знімальні прийоми та монтажні спецефекти, які використовуються в підсумковому телевізійному мовленні. Акцентовано увагу на негативних і позитивних функціях таких способів урізноманітнення відеоряду. Вплив інфотейнменту та інших новітніх медіатрендів проявляється на всіх рівнях створення телевізійних продуктів. Тож стилістика монтажу та зйомки також не залишилася незмінною. Особливістю підсумкових випусків є те, що процес їхнього створення поєднує два протилежні підходи. Перший – притаманний щоденним новинам і вважається класичним: без креативу з боку операторів та режисерів монтажу. Другий – характерний для публіцистики, де транслюється не лише інформація, а і її оригінальне авторське переосмислення, що зокрема проявляється в нестандартній візуалізації. Знімальні прийоми є більш рідкісними. Це пояснюється тим, що підсумкові проєкти здебільшого орієнтуються на ефірне наповнення щоденних новин, тож використовують вже відзнятий відеоряд. Зазвичай додатково беруться коментарі експертів, вводяться нові герої та знімаються стендапи самих журналістів. Все це породжує певну неоднорідність відеоматеріалу, з якого складається сюжет. Серед знімальних прийомів можна виділити: незвичайні ракурси, довгу зйомку із прискоренням, різкі наїзди та від’їзди тощо. Монтажні спецефекти частіше використовуються творцями підсумкових оглядів, бо кожен сюжет будується наново, незалежно від того, був інформаційний привід взятий із щоденних випусків новин чи ні. Можна констатувати, що на етапі постпродакшну нововведення характерніші для внутрішньокадрового, а не міжкадрового монтажу. Гра із зображенням реалізується через накладення фільтрів, додавання / зникнення з кадру об’єктів, ефекти, пов’язані з категорією часу, полікадр тощо. Позитивні функції таких способів урізноманітнення відеоряду – це влучна візуалізація ідей, трансляція ставлення автора, додавання динаміки, втілення сценарного ходу та реалізація експериментів. Але спостерігається й негативний бік явища, коли прийоми створюються як самоціль, штучно загострюється конфлікт, яскравий візуальний ряд відволікає увагу від суспільно важливої інформації. Тож актуальним стає зважене використання знімальних прийомів і монтажних спецефектів творцями підсумкового мовлення. ER -