@article{Чорногор_Голуб_Luo_2020, title={Статистика геомагнітних бур протягом циклу сонячної активності (2009 – 2020 рр.)}, url={https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/17454}, DOI={10.26565/2311-0872-2020-33-06}, abstractNote={<p><strong>Актуальність</strong>. Атмосфера та геокосмос широко використовується в якості радіоканалу при розв’язанні задач радіозв’язку, радіонавігації, радіолокації, радіопеленгації, радіоастрономії та дистанційного радіозондування навколоземного середовища з поверхні планети або Землі з космосу. Параметри атмосферно-космічного радіоканалу визначаються станом атмосферно-космічної погоди, яка формується, в основному, нестаціонарними процесами на Сонці (сонячними бурями) та частково високоенергетичними процесами на Землі та в атмосфері. До найбільш сильних збурень атмосферно-космічного радіоканалу призводять геокосмічні бурі. Важливо, що ці бурі відрізняються великою різноманітністю, немає двох однакових бур. У бур є спільні риси, також є індивідуальні особливості. Ті та інші у теперішній час вивчені недостатньо. Їх вивчення є актуальним завданням космічної геофізики та космічної радіофізики. Для виявлення загальних закономірностей, доцільним є статистичний підхід до аналізу великої кількості бур.</p> <p><strong>Метою </strong>цієї роботи є статистичний аналіз параметрів сонячного вітру та геомагнітного поля протягом 24-го циклу сонячної активності (2009 – 2020 рр.).</p> <p><strong>Методи і методологія</strong>. В якості вихідних даних обрані параметри збуреного сонячного вітру (концентрація <em>n<sub>sw</sub></em>, швидкість <em>V<sub>sw</sub></em> та температура <em>Т</em><em><sub>sw</sub></em> частинок), збурені значення <em>B<sub>y</sub></em>- та <em>B<sub>z</sub></em>-компонент міжпланетного магнітного поля, що є причиною магнітних бур на Землі, а також індекси геомагнітної активності (<em>A</em><em>E</em>, <em>D<sub>st</sub></em> та <em>K</em><em><sub>р</sub></em>). У даній роботі розглянуті геомагнітні бурі з <em>K<sub>р</sub></em> ≥ 5 або <em>G</em>1, <em>G</em>2, <em>G</em>3 та <em>G</em>4. Всього було 153 бурі з <em>K<sub>р</sub></em> ≥ 5. Проаналізовані статистичні ряди максимальних значень <em>n<sub>sw</sub></em>, <em>V<sub>sw</sub></em>, <em>Т<sub>sw</sub></em>, компонент <em>B<sub>y</sub></em> та <em>B<sub>z</sub></em>, індексів <em>A</em><em>E</em>, <em>D<sub>st</sub></em> та <em>K<sub>р</sub></em>, а також мінімальні значення <em>B<sub>z</sub></em>-компоненти та індексу <em>D<sub>st</sub></em>.</p> <p><strong>Результати. </strong>Визначені основні статистичні характеристики параметрів сонячного вітру, міжпланетного магнітного поля та геомагнітного поля для 153 подій, що мали місце протягом 24-го циклу сонячної активності.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Геомагнітна обстановка протягом 24-го циклу сонячної активності була більш спокійною, <br>ніж протягом 23-го циклу.</p&gt;}, number={33}, journal={Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Радіофізика та електроніка»}, author={Чорногор, Л. Ф. and Голуб, М. Ю. and Luo, Y.}, year={2020}, month={Лис}, pages={69-77} }