@article{Dumin_Plakhtii_Prishchenko_Shyrokorad_2018, title={Метод дискретної томографії при обробці даних надширокосмугової підповерхневої радіолокації штучною нейронною мережею}, url={https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15021}, DOI={10.26565/2311-0872-2018-29-03}, abstractNote={<p><strong>Актуальність. </strong>Розпізнавання об’єктів під поверхнею землі набуло надзвичайної актуальності через низку практичних застосувань у будівництві, археології та енергетичній галузі. Перспективний напрямок розвитку підповерхневого зондування полягає у побудові систем виявлення вибухових речовин і предметів за допомогою надкоротких електромагнітних імпульсів, бо саме вони дозволяють виявляти об’єкти, що не мають металевих складових.</p> <p><strong>Мета роботи.</strong> Ця робота має на меті покращити роботу штучної нейронної мережі (ШНМ) для визначення глибини об’єкта, який знаходиться під землею, шляхом попередньої обробки вхідної інформації на основі підходу дискретної томографії.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Запропоновано вирішити проблему визначення глибини розташування підповерхневого об’єкту шляхом опромінення поверхні пласкою імпульсною електромагнітною хвилею та аналізу часових залежностей амплітуди відбитої хвилі в еквідистантних точках над поверхнею землі. Аналіз прийнятих сигналів здійснюється ШНМ покращеної структури із використанням додаткових даних, що отримані завдяки знанням часових залежностей прийнятих сигналів та матеріальних параметрів діелектричної структури, що досліджується. Задача поширення пласкої хвилі із часовою залежністю у вигляді гаусового імпульсу в підповерхневому середовищі, що містить ідеальнопровідний об’єкт, розв’язана числовим методом скінченних різниць у часовому просторі. Амплітуди напруженості електричного поля над землею в заданих просторових точках та моментах часу утворюють першу частину набору вхідних даних для багатошарової ШНМ. Друга частина вхідних даних включає лінійну суперпозицію даних з першої частини набору з коефіцієнтами, що отримані на основі підходу дискретної томографії та променевого методу.</p> <p><strong>Результати. </strong>Робота ШНМ перевірена на прикладі опромінення імпульсною електромагнітною хвилею ідеально провідного циліндричного об’єкту, розташованого всередині землі на заданій глибині. Було досліджено точність визначення глибини об’єкту та вплив другої частини вхідних даних на точність розпізнавання глибини для декількох тестових випадків.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Застосування методу дискретної томографії дає змогу зменшити обсяг вхідних даних при збереженні відмінних апроксимаційних характеристик ШНМ.</p&gt;}, number={29}, journal={Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Радіофізика та електроніка»}, author={Dumin, O. M. and Plakhtii, V. A. and Prishchenko, O. A. and Shyrokorad, D. V.}, year={2018}, month={Груд}, pages={17-26} }