Особливості фрустраційного реагування в учасників бойових дій з клінічними проявами посттравматичного синдрому та частковою втратою зору

  • Ростислав Адганович Абдряхімов Київська клінічна лікарня № 2 на залізничному транспорті https://orcid.org/0000-0002-8574-4310
Ключові слова: клінічні прояви посттравматичного синдрому, фрустрація, стрес, травма ока, бойові дії

Анотація

При дослідженні фрустраційних реакцій і стресостійкості в учасників бойових дій, з травмою очей і частковою втратою зору на тлі клінічних проявів посттравматичного синдрому (54 людини), встановлені достовірні відмінності між учасниками бойових дій з клінічними проявами посттравматичного синдрому без травми (46 людей) і групою пацієнтів, які мали побутову травму органів зору з частковою його втратою (59 людей). Комбатанти демонстрували екстрапунітивний напрям реагування й потребово-наполегливий тип реакції. На другому місці в них – его-захисний тип реакції. Відзначається наявність депресивних, астенічних й агресивних варіантів реагування. У групі з відсутністю травми екстрапунітивний напрям спостерігався частіше. При побутовому характері ушкоджень ці показники були значно нижчі й наближалися до рівня стандартних. В учасників бойових дій спостерігалися різні рівні зниження стресостійкості, залежно від методики, й низькі – при побутовій травмі. Порівняння наявності й актуальності фруструючих і стресових факторів показало їхню більшу частоту й значущість у комбатантів із травмою й без такої. Таким чином, в учасників бойових дій при травмі очей, з частковою втратою зору й без такої, та клінічних проявах посттравматичного синдрому спостерігаються односпрямовані й більш виражені при травмі очей, зміни. При побутовій травмі вони значно нижче. Це свідчить про значну роль клінічних проявів посттравматичного синдрому у виникненні порушень психічної сфери. Це говорить про ймовірне включення в дію способів психологічного захисту особистості й адаптацію до наявності стресу-фрустрації.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Трихліб В. І., Дуда О. К., Майданюк В. П., Ткачук С. І. Структура бойової травми залежно від характеру уражувальних факторів під час деяких сучасних локальних війн, військових конфліктів (огляд літератури) // Сімейна медицина. 2015. № 4 (60). С. 63 – 70.

Breeze J. Surface wound mapping of battlefield occulo-facial injury / J. Breeze, LS Allanson Bailey, NC Hunt et al. // Injury. 2012. Vol. 43 (11). Р. 1856–60.

Жупан Б. Б. Удосконалення організації спеціалізованої офтальмологічної допомоги в ході медичного забезпечення антитерористичної операції // Проблеми військової охорони здоров’я. 2016. Вип. 47. С. 11–15.

Абдряхімов Р. А. Фрустраційні реакції в учасників бойових дій з травмою очей та частковою втратою зору // Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2018. № 9. С. 72 – 77.

Малкіна-Пих І. Г. Психологічна допомога в кризових ситуаціях – М.: Изд-во Ексмо. 2005. – 960 с.

Тарабрина Н. В.. Практикум з психології посттравматичного стресу. (Серія «Практикум з психології »). СПб.: Пітер., 2001. – 272 с.

Агаєв Н. А., Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Остапчук В. В., Ткаченко В. В. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. – С. 208–225.

Тест Розенцвейга. Методика рисуночной фрустрации (модификация Н. В. Тарабриной) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. Дерманова И. Б. – СПб., 2002. С.150-172.

Методика определения стрессоустойчивости и социальной адаптации Т. Холмса и Р. Paйха (Holmes T., Rahe R., 1967) // Д. Я. Райгородский. Практическая психодиагностика. – Самара: БАХРАМ, 2000. – 672 с.

Щербатых Ю. В. Психология стресса/ Ю.В.Щербатых. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 304 с.

Опубліковано
2019-07-19
Як цитувати
Абдряхімов, Р. А. (2019). Особливості фрустраційного реагування в учасників бойових дій з клінічними проявами посттравматичного синдрому та частковою втратою зору. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (10), 54-61. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2018-10-08
Номер
Розділ
Медична психологія