РЕВНОЩІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТА ПСИХОПАТОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Анотація

Задля встановлення взаємозв'язку між ревнощами як особистісної риси та акцентуаціями чи аномаліями характеру (особливо при таких його типах, як застряваючі, збудливі, емотивні, демонстративні), а також вивчення впливу на ревнощі інших особливостей особистості – наприклад, високої емоційної збудливості і агресивності, а також егоцентризму, ситуативної тривожності та ін. було досліджено 30 осіб (18 жінок та 12 чоловіків) у віці від 21 до 49 років. В ході дослідження вирішувалися наступні завдання: - підбір діагностичних методик; - проведення діагностичної бесіди/клініко-психологічного дослідження з метою збору необхідної інформації про умови і ситуації в житті досліджуваних осіб; - проведення експериментально-психологічних досліджень, спрямованих на виявлення ревнощів (згідно з авторським опитувальником); - визначення типу акцентуації характеру (методика Леонгарда-Шмішека); - визначення показника агресивності (тест Басса-Даркі); - визначення рівня особистісної тривожності (методика Спілбергера-Ханіна); - обробка та інтерпретація результатів дослідження.

На думку авторів, темі ревнощів у психологічних дослідженнях не надається того значення, якого вона заслуговує, бо ревнощі можуть провокувати однойменні невротичні, психопатичні реакції і розвитки, а також ставати джерелом надцінних ідей і марення ревнощів. Не можна ігнорувати і семантичне значення слова «ревнощі». У роботі, окрім клініко-психологічного методу дослідження, трьох тестів (Леонгарда– Шмішека, Басса–Даркі, Спілбергера–Ханіна), було застосовано авторський опитувальник для виявлення ревнощів. Згідно проведених досліджень, в основі ревнощів лежать акцентуйований характер і розлад особистості, а зовнішні чинники сприяють її виявленню. Було з’ясовано, що до ревнивих невротичних реакцій схильні акцентуйовані особистості, а до надцінних ідей ревнощів – патологічні (особистості, які застряють/параноїдні, збудливі, емотивні, екзальтовані і демонстративні, а також змішані типи)