Психіатрія, неврологія та медична психологія

Вплив домашнього насильства на ментальне здоров’я та психосоціальне функціонування дітей та підлітків: закордонний досвід діагностики

2024-02-24T15:11:45+00:00

В статті представлено огляд зарубіжного досвіду професійного моніторингу дітей, що піддаються домашньому насильству, який характеризується структурованістю підходів та широким використанням коротких скринінгових тестів-опитувальників для усіх утягнутих сторін – дітей, батьків, вчителів, медичних сестер, педіатрів, спеціалістів з ментального здоров’я. Для діагностики надаються інструменти, рекомендовані міжнародним співтовариством фахівців в сфері охорони ментального здоров’я дітей та підлітків. Існують готові тестові батареї для всебічної регулярної оцінки прогресу терапії, що оцінюють показники психічного здоров’я та клінічних порушень для підлітків віком 11–18 років та базуються на інформації з боку підлітків, вихователів і клініцистів. Вони доречні для використання як інструменти скринінгу та (або) для моніторингу змін симптомів з плином часу, оцінюють результат терапії, фокусуються на лікувальних процесах, наприклад, терапевтичному альянсі, очікуваннях від лікування.
Особливої уваги в огляді приділяється методиці, що дає глобальну оцінку психіки, а саме методика «Перелік дитячих симптомів» М. Джеллінека та М. Мерфі з колегами («Pediatric Symptom Checklist», версії PSC та Y-PSC), яка успішно використовується для скринінгу психосоціальних проблем дітей. Цей інструмент має декілька суттєвих переваг – він широкого спектру дії, а саме спрямований на різноманітні симптоми психосоціальних порушень дитини: депресивність, тривожність, страхи, розлад поведінки тощо); він дуже легкий та економічний с точки зору виконання та адміністрування, чітко відрізняє дітей, які вже потребують додаткової уваги та допомоги фахівців психолого-психіатричного профілів та може використовуватися для оцінки динаміки стану і ефективності допомоги. Він відповідає теоретичній моделі Т. М. Ахенбаха і виявляє порушення психіки дитини за обома шляхами – інтерналізацією та екстерналізацією. Цей інструмент достатньо активно застосовується у сучасній науці та клінічній практиці, надає важливі результати під час дослідження психологічних проблем дітей, які пережили домашнє або інші види насильства, мають посттравматичний стресовий розлад, пережили переміщення з зон військових конфліктів

Трихологічна проблематика на перетині дерматології і психіатрії: аналіз можливостей та шляхів розвитку

2024-02-24T15:17:13+00:00

Останніми десятиліттями значного розвитку в світі зазнає новий песрпективний напрямок інтеграції психосоматичної медицини та психіатрії/медичної психології, що зосереджений на вивченні взаємодії між психікою та шкірою – психодерматологія. Серед актуальних психодерматологічних проблем особлива увага приділяється особливостям психоемоційної сфери при різних видах алопецій, бо, навіть в світлі соціокультуральних особливостей, у більшості суспільств волосся є важливою складовою привабливості, а його патологія може мати серйозні психологічні й, навіть, психіатричні, наслідки.
Аналіз стану проблеми в даній сфері довів, що наявність алопеції є потужним фактором, що справляє негативний вплив на психічний стан та якість життя пацієнта. Наявність алопеції асоційована з підвищеними рівнями депресії і тривожності, а також з гіршим соціальним функціонуванням та нижчою якістю життя.
Це вимагає додаткових досліджень і розробки персоніфікованих лікувально-реабілітаційних заходів для нівелювання негативних психіатричних наслідків алопеції.

Когнітивні розлади у пацієнтів з цереброваскулярними порушеннями, які перенесли COVID-19

2024-02-24T15:20:46+00:00

Метою дослідження було вивчення особливостей когнітивних функцій у хворих з хронічними цереброваскулярними порушеннями, які перенесли COVID-19. Встановлено, що у всіх пацієнтів з ЦВЗ, які одужали від COVID-19, виявляються помірні та виражені когнітивні порушення. Відмічається більша вираженість когнітивного дефіциту у даних пацієнтів у порівнянні з групою
пацієнтів, які не мали COVID-19 в анамнезі. Особливо виражені порушення у пацієнтів з цереброваскулярною патологією, які перенесли COVID-19, стосувалися уваги, швидкості обробки інформації, короткотривалої робочої пам’яті, у той час як відстроченапам’ять і розпізнавальна пам’ять страждали значно менше. У дослідженні було продемонстровано більшу чутливість шкали MoCA щодо виявлення когнітивних порушень у пацієнтів з цереброваскулярною патологією, які перенесли COVID-19. Більшість пацієнтів мали когнітивні поруше ння протягом 6 місяців після перенесеного COVID-19, що свідчить про необхідність довготривалого моніторингу й своєчасного лікування цих пацієнтів

Патофізіологічні особливості механізмів когнітивної функції та їх взаємозв’язки з емоційним станом у студентів медичного університету

2024-02-24T15:23:28+00:00

Актуальність: когнітивні процеси у нашому житті грають величезну роль. Розуміння механізмів мислення: сприйняття та обробки інформації, підґрунтя прийняття рішень допомагає нам в багатьох напрямках сучасного життя. А саме, в оптимізації навчання, бо знання про когнітивні процеси допомагають вдосконалювати методи навчання та освітні програми, дозволяючи зробити їх більш ефективними і результативними, в розумінні патогенезу захворювань, в покращенні пам’яті та креативності і найголовніше в формуванні психологічного благополуччя: Дослідження когнітивних процесів допомагають покращити наше розуміння психологічного благополуччя і добробуту. Воно дозволяє нам зрозуміти, які фактори впливають на наше мислення, емоції та поведінку. Впливаючи на когнітивні процеси, можливо покращити результати навчання, враховуючи емоційний стан студентів під час
процесу навчання. Відомо, що у рекламі та маркетингу широко використовують залучання емоційної складової з метою впливу
на свідомі і підсвідомі механізми мислення. Отже, розуміння впливу позитивних емоцій на пам’ять може допомогти психологам та консультантам при розробці більш
ефективних стратегій для допомоги людям з патологічними станами.
Мета: систематизація та актуалізація даних щодо впливу позитивних та негативних емоцій, депривації сну на процеси
запам’ятовування. Також за мету ми взяли вивчення впливу емоційного спектру на процеси пам’яті у студентів Харківського
національного медичного університету.
Висновки: Вивчення патофізіологічних особливостей механізмів когнітивної функції та їх взаємозв’язки з емоційним станом впливу позитивних і негативних емоцій на процеси запам’ятовування є важливою темою, оскільки емоції впливають на нашу пам’ять та інші когнітивні процеси. За результатами проведеного опитування серед студентів Харківського національного медичного університету, кращі результати в запам’ятовуванні студенти отримують якщо інформація цікава, якщо є винагорода та немає знецінення мети, якщо при вивченні студенти відчувають позитивні емоції. Отримані знання можуть мати практичне значення в
освіті, психологічній практиці, рекламі, маркетингу та багатьох інших галузях.

Комплексний підхід до лікування гострого больового синдрому у військових з фантомним болем на госпітальному етапі

2024-02-24T15:13:02+00:00

Мета роботи. Дослідити результати лікування фантомного болю у військових на госпітальному етапі та розробити підґрунтядля протоколу по лікуванню гострого фантомного больового синдрому в таких пацієнтів.
Матеріали і методи. Кількість пацієнтів-військових, які перебували на лікуванні в КЛ «Феофанія» та брали участь в дослідженні не розголошується, оскільки будь-які втрати військових є військовою таємницею. Кількість досліджуваних з фантомними болями склала 35,7 % від загальної кількості поранених пацієнтів-військових. Інтенсивність болю оцінювалася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ), шкали нейропатичного болю (the s-lanss pain score) та шкали для оцінки фантомного болю Limb deficiency and phantom limb questionnaire. Депресія та тривога у пацієнтів оцінювалися за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (The hospital anxiety and depression scale, HADS), PHQ9. Оцінка якості сну проводилася за допомогою Пітсбургського індексу якості сну (PSQI). Лікування пацієнтів було відповідно до локального протоколу КЛ «Феофанія».
Результати. Дані шкал оцінки інтенсивності болю у пацієнтів-військових з фантомними болями до та після лікування на етапі клінічних лікарень показали, зменшення інтесивності болю у 94 % пацієнтів, покращення сну у 92 % пацієнтів та зниження тривоги та депресії у 81 % пацієнтів.
Висновки. Виходячи з даних шкал, можна зробити висновок, що саме комбінований підхід до лікування фантомного болю у військових на етапі клінічних лікарень дає змогу покращити якість життя військових, а в окремих випадках позбавити таких пацієнтів від гострого больового синдрому, тим самим профілактуючи розвиток хронічного больового синдрому. Розроблений протокол лікування фантомного болю може бути рекомендований для використання в інших медичних закладах України.

Аналіз психосоціальної складової континууму психологічної адаптації-дезадаптації у хворих дерматологічного профілю зрізним рівнем вітальної загрози

2024-02-24T15:25:45+00:00

Мета: дослідити стан психосоціального функціонування як складової континууму психологічна адаптація – дезадаптація у хворих дерматологічного профілю з захворюваннями різного рівню вітальної загрози, для розробки, в подальшому, персоніфікованих програм психокорекції для даної категорії хворих. Контингент і методи дослідження. На підставі інформованої згоди, з дотриманням принципів біомедичної етики та деонтології, нами було обстежено 120 хворих дерматологічного профілю, які перебували на лікуванні у трьох філіях клініки «Dr. Zapolska Clinic» протягом 2020-2021 років, а саме: 60 хворих з невітальними дерматологічними захворюваннями (себорейний кератоз L82, кандиломи A63.0, ангіоми D18.0, порушення пігментації L80), та 60 хворих з дерматологічними захворюваннями, що складають вітальну загрозу (меланома C43, базаліома C44, карцинома шкіри D04).
Результати. Як за інтегральними показниками так і за окремими характеристиками соціально-психологічної адаптації/дезадаптації, ми виявили загальний тренд первинного значення браку адаптаційних ресурсів та вторинного – нозоспецифічних особливостей дерматологічної патології, у формуванні станів психологічної дезадаптації, що проявляється як в клініко-психологічній площині, так і в сфері психосоціального функціонування.
Ці дані також узгоджуються з результатами вивчення якості життя (ЯЖ) обстежених: загальна тенденція асоційованості рівню ЯЖ та наявності ознак психологічної дезадаптації (ПДА), була підтверджена як для інтегральних критеріїв оцінки ЯЖ, так і для 8-ми з 10-ти оцінювальних параметрів ЯЖ (нозоспецифічними виявились рівні фізичного благополуччя та працездатності, на відміну від усіх інших параметрів). Дослідження підтвердило наші припущення щодо відсутності прямого взаємозв’язку між нозоспеціфічністю та вітальністю дерматологічного захворювання і станом психосоціального функціонування індивіда, особливо в контексті адаптивності та її ресурсної бази. Отримані результати стосовно того, що дерматологічні хворі без клінічних ознак психологічної дезадаптації, незалежно від нозологічної приналежності основного захворювання, мають достатній ресурс адаптивності та задіяють його в сфері соціально-психологічної взаємодії, є для нас передбачуваними, але такими, що потребували наукового обґрунтування та доведення. Питання первинності/вторинності станів ресурсної бази та адаптивності на клініко-психологічному та психосоціальному рівнях є такими, що потребують подальшого вивчення. Ми припускаємо, що мова йде про механізми взаємовпливів біологічної предиспозиції та психологічних й психосоціальних факторів, мозаїчне поєднання яких визначає ресурсні можливості індивіда щодо конструктивного прийняття факту наявності дерматологічного захворювання і вибудови адекватної стратегії її опанування, незалежно від ступеню вітальності хвороби.
Висновок. Виявлені закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних і психопрофілактичних заходів у пацієнтів з дерматологічною патологією з різним рівнем вітальної загрози.

Динаміка розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників бойових дій після отриманої бойової черепно-мозкової травми

2024-01-06T09:59:17+00:00

Актуальність. Участь в бойових діях дуже впливає на всіх учасників і є причиною виникнення у них різноманітних не тільки неврологічних, а й психічних та психологічних розладів. За офіційними даними, під час бойових дій гине менше військовослужбовців, ніж ветеранів війни після її закінчення, внаслідок впливу на них психічних травм. В структурі психічної патології в учасників бойових дій значне місце посідають посттравматичні стресові розлади (ПТСР) – відстрочені затяжні реакції на екстремальні події, не пов’язані з органічними ушкодженнями головного мозку, що спостерігаються протягом тривалого періоду й можуть викликати суттєві зміни особистості й поведінки.
Метою дослідження стало визначення чинників, що травмують психіку учасників бойових дій під час тривалого перебування в специфічному стані «бойового стресу», що під час бою впливає позитивно, а після його закінчення – як правило, негативно.
Матеріали та методи. На базі КНП ХОР «ОГВВ», на неврологічних ліжках, були обстежені та проліковані ветерани та учасники бойових дій в зоні проведення АТО-ООС з 2014р. по 2021р. Для проведення дослідження, хворі були розподілені на групи в залежності від важкості отриманої бойової травми, репрезентативні за віком та статтю.
І група - 100 чоловіків (25-45 років) з легкою ЗЧМТ (струс головного мозку), ІІ група -100 чоловіків, (25-45 років) з ЗЧМТ середнього ступеня тяжкості (контузія головного мозку в поєднанні з акубаротравмою), ІІІ група - 80 чоловіків (25-45 років) з тяжкою ЧМТ (забій та здавлення головного мозку, формування внутрішньочерепних гематом, САК).
Психологічні заходи, які використовують в роботі психологи госпіталю:
1. Індивідуально робота: консультації, психоедукація, психотерапія, психокорекція, корекція поведінки, усвідомлення та
асиміляція нового досвіду, тілесно-орієнтована терапія (TRE, ТТТ, Брейнспоттінг, Soma-system, синхронізація роботи півкуль головного мозку, стабілізація емоційного стану), арт-терапія, психодіагностика, постіндукція, рефрейминг (корекція установок);,
формування навичок контролю стану, дихальні вправи, формування навичок саморефлексії.
2. Групова робота: групова психотерапія (тільки з ветеранами і тільки в малих групах), групова тілесно-орієнтована терапія
та групова арт-терапія.
Висновки: Можна говорити про те, що медико-соціальні та соціально-економічні наслідки від дії стресорів, обумовлених нестабільною суспільно-політичною ситуацією та проведенням АТО-ООС, поширюються як на окремих осіб, так і на все населення нашої країни. Найбільш гостро страждають від цих процесів ветерани та учасники бойових дій та їх оточення (родина, друзі, колеги по роботі тощо). На державному рівні діє низка нормативно-правових актів, що сприяють соціальній адаптації цих категорій населення та наданню їм медико-психологічної допомоги. Організаційна структура закладів та спеціалістів, що надають медичну та психологічну допомогу учасникам бойових дій та членам їх сімей, представлена центрами реабілітації учасників АТОООС, штатними психологами в закладах охорони здоров’я та різноманітними волонтерськими та громадськими організаціями, до питань соціальної адаптації додатково залучені державні соціальні служби