Оцінка впливу фотобіомодуляції на ендотеліальну функцію у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах гіперурикемії

Анотація

Вступ. У 2015 році глобальна поширеність артеріальної гіпертензії у світі оцінювалася у 1,13 млрд.
Європейська асоціація по лікуванню артеріальної гіпертензії (ESH) оновила рекомендації у 2018 році
та офіційно додала до вже існуючих факторів ризику артеріальної гіпертензії гіперурикемію. У пацієн-
тів з коморбідністю гіперурикемії та артеріальної гіпертензії спостерігаються прояви ендотеліальної
дисфункції.
Мета роботи — встановити наявність кореляційних зв’язків між рівнем сечової кислоти та швидкі-
стю пульсової хвилі, індексом Теі, ендотелійзалежною вазодилятацією плечової артерії та оцінити вплив
фотобіомодуляції на показники ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Матеріали та методи. У дослідження включені 102 пацієнти з артеріальною гіпертензією: 48 без
гіперурикемії (1 група) та 54 з коморбідністю артеріальної гіпертензії та гіперурикемії (2 група). Групи
1А та 2А отримували антигіпертензивну терапію. Групи 1Б та 2Б — антигіпертензивну терапію з курсом
внутрішньовенної лазерної терапії з довжиною хвилі випромінювання 635 нм, курс лікування 10 про-
цедур. Ендотелійзалежну вазодилятацію плечової артерії визначали пробою з реактивною гіперемією.
Індекс Теі вираховували під час ехокардіографії. Швидкість пульсової хвилі вимірювали апаратом
SonoScape S6 Pro.
Результати. Антигіпертензивна терапія у 1А групі призвела до зниження швидкості пульсової
хвилі на 7,8 %. Антигіпертензивна терапія та внутрішньовенна лазерна терапія у 1Б групі знизили
рівень сечової кислоти на 5,7 %, швидкість пульсової хвилі на 12,2 %, індекс Теі на 9,5 %, збільшили
ендотелійзалежну вазодилятацію плечової артерії на 19,1 % (p < 0,05). Антигіпертензивна терапія у
2А групі знизила рівень сечової кислоти на 4,7 %, швидкість пульсової хвилі на 8,5 % та підвищила
ендотелійзалежну вазодилятацію плечової артерії на 31,7 %. Комбіноване застосування антигіпертен-
зивної терапії та внутрішньовенної лазерної терапії у 2Б групі знизило рівень сечової кислоти на 19,2 %,
швидкість пульсової хвилі на 21,9 %, індекс Теі на 29,0 %, збільшило ендотелійзалежну вазодилятацію
плечової артерії на 97,7 % (p < 0,05). Встановлено кореляційній зв’язок між рівнем сечової кислоти та
ендотелійзалежною вазодилятацією плечової артерії r = - 0,62 (p < 0,001) та між рівнем сечової кислоти
та швидкістю пульсової хвилі r = + 0,68, рівнем сечової кислоти та денним систолічним артеріальним
тиском r = + 0,48 (p < 0,001), рівнем сечової кислоти та індексом Теі r = + 0,47 (p < 0,05).
Висновок. Враховуючи встановлений негативний кореляційній зв’язок середньої сили між рівнем
сечової кислоти та ендотелійзалежною вазодилятацією плечової артерії, є доцільним застосування у
клінічній практиці комбінації антигіпертензивної терапії з внутрішньовенною лазерною терапією, що
суттєво знижує рівень сечової кислоти та впливає на фактори ризику артеріальної гіпертензії у пацієнтів
з артеріальною гіпертензією та у пацієнтів з коморбідністю артеріальної гіпертензії та гіперурикемії.