@article{Яковлєв_2020, title={ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ (НА ПРИКЛАДІ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, КАНАДИ, НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ)}, url={https://periodicals.karazin.ua/law/article/view/16548}, DOI={10.26565/2075-1834-2020-30-13}, abstractNote={<p><em>Вступ.</em>&nbsp;Статтю присвячено висвітленню досвіду державного регулювання забезпечення інформаційної&nbsp;безпеки у розвинених зарубіжних державах. На прикладі Сполучених Штатів Америки, Канади, Німеччини, Франції проаналізовано аспекти реформування законодавчого підґрунтя забезпечення інформаційної безпеки у сучасний період, визначено компетенцію основних суб’єктів державного управління, які забезпечують інформаційну безпеку, акцентовано увагу на дотримання інформаційних прав громадян у процесі адміністрування процесів забезпечення інформаційної безпеки. &nbsp;</p> <p><em>Короткий зміст основних результатів дослідження.</em>&nbsp;Виокремлено, що досвід державного регулювання у сфері забезпечення інформаційної безпеки Німеччини і Франції є показовим в аспектів доцільності впровадження положень &nbsp;Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом 2014 р. Так, документом визначено, що режим партнерства України і Європейського Союзу передбачає розвиток і трансформацію національної правової системи в амбітний і інновативний спосіб на основі принципів верховенства права, доброго врядування, недискримінації осіб, які належать до меншин, поваги прав людини і основоположних свобод, прав національних меншин, різноманітності, цінування людської гідності, відданості принципам вільної ринкової економіки тощо. Відповідно, повноцінне дотримання зазначених засад передбачає &nbsp;проведення ґрунтовної роботи щодо адаптації національної системи адміністрування забезпечення інформаційної безпеки України у відповідності з кращими практиками США і держав Європейського Союзу.</p> <p><em>Висновки.</em><em>&nbsp;</em>Зауважено, що виокремлення і характеристика найважливіших аспектів регулювання забезпечення інформаційної безпеки у зарубіжних державах дозволяє вирішити деякі важливі завдання науково-практичного характеру. Зокрема, перед вітчизняними фахівцями відкривається можливість створення і розширення практичних можливостей вирішення вітчизняними спеціалістами завдань щодо змістовного наповнення програмних документів з питань інформаційної безпеки, накопичення емпіричної бази, яку можна використовувати у процесі розробки і прийняття нових нормативних актів у сфері забезпечення інформаційної безпеки, запровадження нових для правової системи України інститутів забезпечення інформаційної безпеки; удосконалення існуючої законодавчої бази для функціонування елементів сектору безпеки і оборони у сфері забезпечення інформаційної безпеки. Успіх реалізації зазначених орієнтирів значною мірою залежить від рівня кваліфікації українських спеціалістів, а також від технічного, організаційного, управлінського забезпечення діяльності суб’єктів, які уповноважені забезпечувати інформаційну безпеку України. &nbsp;&nbsp;&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p&gt;}, number={30}, journal={Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право»}, author={Яковлєв, Павло Олександрович}, year={2020}, month={Груд}, pages={106-113} }