@article{Головко_2020, title={ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ І МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ: ІСТОРІОГРАФІЧНО-ПРАВОВИЙ НАРИС}, url={https://periodicals.karazin.ua/law/article/view/16355}, DOI={10.26565/2075-1834-2020-30-01}, abstractNote={<p><strong><em>Вступ</em></strong><strong>. </strong>Статтю присвячено проблемі історіографії історико-правових досліджень у незалежній Україні. Цей напрям історії права та держави в Україні лише формується. За предметною сферою обрано історико-правові дослідження державного апарату та органів місцевого самоврядування Російської та Австрійської (з 1867&nbsp;року – Австро-Угорської імперій). Юридико-історіографічний аналіз здобутків української науки за вказаною проблематикою здійснюється вперше.</p> <p><strong><em>Короткий зміст основних результатів дослідження</em></strong><strong>. </strong>Вказаний період був одним із найбільш складних у вітчизняній історії. Імперська влада у обох випадках прагнула асимілювати український народ, позбавити його самобутності та культурної ідентичності, правових традицій. Українська національна державність була ліквідована культурно-національним та політико-правовим наступом Російської імперії у кінці ХVІІІ&nbsp;ст. З одного боку, у цих винятково складних умовах гноблення та насильницького акультураційного тиску виконувалося завдання збереження культурно-правової ідентичності, з іншого – після Великих реформ 1860-х – 1870-х років сформувався більш ефективний ніж раніше державний апарат, який відносно успішно виконував свої завдання в нових історичних умовах Української національної революції 1917 – 1921&nbsp;рр. Виходячи з викладеного, історико-правові дослідження цих періоду та проблематики мають суттєву наукову актуальність. Українська наука історія держави і права після розпаду СРСР і відновлення незалежної Української державності постала перед завданням відходу від ідеологічно-класових стереотипів, переходу до методологічного плюралізму.&nbsp; Провідні українські науковці в цілому успішно впоралися з ним.</p> <p><strong><em>Висновки</em>.</strong> Поруч із деідеологізованим і модернізованим відповідно до сучасних умов історико-матеріалістичним (марксистським методом) почали все більше застосовуватися культурологічний та генетично близький до нього цивілізаційний метод. Особливо успішним стало застосування функціональної теорії походження та розвитку органів державної влади, що обумовило до посилення аналізу правозастосовної діяльності. Це стало чинником поширення соціологічно-юридичного розуміння права у вітчизняних історико-правових дослідженнях, аналізу соціальних причин правотворення та соціальних наслідків застосування норм права, тобто історико-правового студіювання соціальної глибини дії правових та державних інститутів.</p&gt;}, number={30}, journal={Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право»}, author={ГоловкоОлександр Mиколайович}, year={2020}, month={Груд}, pages={11-20} }