TY - JOUR AU - Гулієва, Діна Олександрівна PY - 2018/07/24 Y2 - 2024/03/29 TI - Комунікативні стратегії негативної оцінки (на матеріалі англомовних ігрових кінофільмів) JF - Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов JA - ІФМВІМ VL - 0 IS - 87 SE - Дискурсологія: семантика і прагматика DO - 10.26565/2227-8877-2018-87-11 UR - https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/11137 SP - 92-99 AB - У статті подаються результати аналізу комунікативних інтенцій мовців, які реалізують англомовні стратегії негативної оцінки в неформальній комунікації, змодельованій в англомовному ігровому кінодискурсі. Методологічною основою дослідження є когнітивно-комунікативний підхід до мови, у рамках якого комунікативна стратегія негативної оцінки розуміється як когнітивно-афективно-волевиявлювальна, орієнтована на комунікативну/соціальну дію психічна структура мовця, яка втілюється у вербальних та невербальних засобах вираження негативної оцінки об’єкта (людини, предмета, ситуації, або події) у конкретному акті комунікації. Комунікативний гіпер-намір негативної оцінки втілюється в гіпонімічних інтенціях: 1) несхвалення (об’єкт негативно оцінюється, оскільки не відповідає очікуванням суб’єкта за певними ознаками / суб’єкт мотивований потребою висловитися), 2) осуду (об’єкт-адресат негативно оцінюється, оскільки не відповідає етичним нормам / суб’єкт мотивований потребою висловити негативну оцінку адресату, щоб спонукати його/її привести поведінку у відповідність з очікуваннями соціуму), 3) критики (об’єкт-адресат негативно оцінюється, оскільки не відповідає утилітарним нормам / суб’єкт мотивований потребою висловити негативну оцінку адресату, щоб спонукати його/її діяти у відповідності зі «здоровим глуздом») і 4) знецінювання (об’єкт негативно оцінюється через невідповідність еталону суб’єкта / суб’єкт мотивований потребою вказати на відсутність інтересу до об’єкта). Висловлення негативної оцінки можуть супроводжуватися вираженням суб’єктом негативного почуття-ставлення до об’єкта оцінки – презирства, зневаги, невдоволення / незадоволення, обурення, гніву, роздратування, ненависті, здивування, відчаю, розчарування, тощо. Висловлення негативної оцінки розмежовуються з висловленнями звинувачення (суб’єкт стверджує, що на об’єкті лежить відповідальність за здійснення / не здійснення (не)етичної дії), докору (суб’єкт стверджує, що об’єкт-адресат зрадив його очікування, чим спричинив йому емоційну травму), образи (суб’єкт інтенціонально завдає об’єкту-адресату емоційної травми). Іронія/сарказм/насмішка розглядаються як вияви імпліцитної негативної оцінки, яка, в залежності від ситуації, може реалізуватися як несхвалення, осуд, критика або знецінювання. ER -