@article{Оніщенко_2020, title={Хибна атрибутивність німецькомовних ептонімів: причини виникнення і різновиди}, url={https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15312}, DOI={10.26565/2227-8877-2019-90-08}, abstractNote={<p>Статтю присвячено виокремленню і висвітленню феномена хибної атрибутивності як якості, властивій ептонімам німецької мови. Ептоніми визначаються як цитати, що набули стійкості і підлягають дериваційним процесам, однак наявність у них автора усвідомлюється мовцями. Під хибною атрибутивністю розуміється характеристика тексту ептоніму, зумовлена його співвіднесеністю з концептом ХИБНИЙ АВТОР у мовній свідомості – уявленням мовців про відому певній лінгвокультурній спільноті особу, яка з причин комунікативного та соціокультурного характеру заміщає собою постать реального автора вислову.</p> <p>Розгляду причин хибної атрибутивності в статті передує аналіз історичної динаміки розвитку усвідомлюваного мовцями зв’язку між автором і текстом. Установлено, що певна «відірваність» автора від тексту як у епохи до Нового часу, так і в сучасному світі може розглядатися як підґрунтя для виникнення хибної атрибутивності ептонімів.</p> <p>Наведено модель ідентифікації ептоніму мовцем – впізнання цитати як такої і співвіднесення її з автором. Апеляція до концепту АВТОР відбувається за посередництва концептів АВТОРИТЕТ, &lt;ПРЕЦЕДЕНТНИЙ ТЕКСТ&gt;, які існують у певному соціо- та лінгвокультурному просторі.</p> <p>Здійснено спробу угрупування причин хибної атрибутивності ептонімів за особливостями ініціатора хибної атрибуції. Виділено групи паремійних та ептонімічних причин. Перші мають надіндивідуальний характер (більша відомість хибного автор, ніж справжнього; наявність у ептонімі вербалізацій ключових концептів &nbsp;творчості хибного автора, його ключових слів; фікційні цитати). Другі пов’язані з інтендованим приписуванням цитати одним автором іншому, як правило з цензурних міркувань. Такі цитати можуть бути як одно-, так і багатоатрибутивними. Іншою причиною є створення ініціатором хибної атрибуції лудичного ефекту.</p> <p>Наявність у ептонімів ознаки хибної атрибутивності є свідченням їх схильності до дериваційних процесів і подальшої фразеологізації.</p&gt;}, number={90}, journal={Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов}, author={Оніщенко, Н. А.}, year={2020}, month={Січ}, pages={54-60} }