Моделювання наративної перспективи: наративні простори та модель сегментації наративу У. Лабова

Анотація

Стаття присвячена методологічній проблемі вивчення наративів різних жанрів у їхньому природному дискурсивному середовищі. Запропонована модель інтегрує концепцію наративних просторів для пояснення конструювання та розуміння наративів, розроблену Б. Дансіджер, та класичну сегментацію наративів У. Лабова та Дж. Валетські. Проведено моделю­вання двох усних і двох письмових наративів особистого досвіду: з медійного, політичного, гумористичного та оніричного контекстів. На відміну від класичної моделі наративної структури, резюме, орієнтацію, ускладнення, рішення, оцінку та підсумок ідентифіковано як маркування наративних просторів, а не клауз. Запропонований підхід до наративної структури з точки зору когнітивної концепції наративних просторів має на меті описати конфігурації точок зору. Увага фокусується на резюме, оцінці та підсумку, які позиціонують наратив у його дискурсивному контексті і становлять так звану позанаративну систему. Під нею розуміються засоби, що не належать до власне наративного простору, а дозволяють вписати наратив у прагматичний контекст і зумовлюють його подієвість. Дискурсивне позиціонування характеризує конфігурацію точки зору наративу особистого досвіду. Зокрема, конфігурації точок зору розглянуто як характеристику наративу, що регулюється наративним жанром. У статті доведено, що процеси компресії та декомпресії точок зору (терміни Б. Дансіджер) та страте­гії дискурсивного позиціювання наративу є жанрово специфічними. Наративи різних жанрів демонструють сильнішу або слабшу позанаративну систему і різні тенденції до множинності точок зору та їхньої компресії.