ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Оцінка готовності екосистеми до впровадження штучного інтелекту в банківському секторі Узбекистану: перспектива багатьох зацікавлених сторін

2025-10-08T10:09:42+00:00

Штучний інтелект (ШІ) дедалі більше стає революційною силою в глобальному банківському секторі, хоча його використання в країнах, що розвиваються, таких як Узбекистан, менш документоване. Банківський сектор Узбекистану складається з комбінації державних і іноземних банків у перехідному цифровому середовищі.

Постановка проблеми. Незважаючи на зусилля уряду щодо цифровізації економіки, мало відомо про готовність банків Узбекистану до впровадження технологій ШІ або про стратегічні пріоритети такого впровадження різними типами банків.

Нерозв’язані аспекти проблеми. Існуюча література переважно зосереджена на готовності до ШІ на макроекономічному рівні без детального розгляду процесів впровадження на секторальному рівні. Емпіричний аналіз, який інтегрує цифрову інфраструктуру, інституційну готовність та компетенції робочої сили в контексті банківського сектору Узбекистану, також відсутній.

Мета статті. Це дослідження має на меті оцінити середовище для впровадження ШІ в банківській індустрії Узбекистану шляхом інтеграції різних джерел даних для оцінки регуляторної, технологічної та людської капітальної готовності, а також видимих тенденцій впровадження.

Виклад основного матеріалу. Підхід базується на багато джерельному дослідницькому методі, включаючи дослідження Індексу готовності до ШІ від Oxford Insights (2024), веб-скрейпінг вебсайтів банків для виявлення інформації про ШІ, а також аналіз активності на ринку праці на платформах, таких як Telegram і LinkedIn, щодо наявності персоналу з навичками ШІ. Використання Playwright і BeautifulSoup у середовищі Google Colab дозволило успішно проводити моніторинг на основі ключових слів публічно доступних проєктів, пов’язаних із ШІ.

Висновки. Результати вказують на роздвоєний ландшафт: державні банки зосереджені на автоматизації внутрішніх процесів, тоді як іноземні банки більш схильні експериментувати з клієнтоорієнтованими рішеннями ШІ. Оскільки національні цифрові стратегії ще розвиваються, зберігаються нестача талантів у сфері ШІ, інфраструктурні обмеження та відносна непрозорість. На основі цих даних пропонуються рекомендації щодо політики планування ШІ та банківських інновацій у країнах, що розвиваються.

Методологічне обґрунтування державного регулювання і саморегулювання розвитку банківського сектору та його фінансової безпеки

2025-10-08T10:09:42+00:00

Сучасний банківський сектор розвивається в умовах глобальних викликів, цифрової трансформації та посиленої інтеграції у світовий фінансовий простір. Його ключовими характеристиками є зростаюча роль макропруденційної політики, необхідність забезпечення фінансової стійкості та формування збалансованого поєднання державного регулювання й механізмів саморегулювання. Разом із тим посилюється вплив зовнішніх шоків, зокрема воєнних та геополітичних ризиків, що потребують адаптивних регуляторних механізмів. Важливою особливістю є й підвищена залежність банківської системи від цифрових технологій, що формує нові виклики у сфері кіберстійкості та операційної безпеки.

Постановка проблеми. Традиційні нормативно-адміністративні підходи до регулювання виявляються недостатніми для запобігання кризам, що проявилося під час фінансових потрясінь і особливо в умовах воєнної економіки України. Виникає потреба в методологічному обґрунтуванні сучасної системи нагляду, яка поєднувала б державний контроль та інститути саморегулювання.

Нерозв’язані аспекти. Незважаючи на імплементацію стандартів Basel III, рекомендацій FSB та норм DORA, в українському банківському секторі залишаються невизначеними питання гармонізації міжнародних вимог із національними особливостями, забезпечення інституційної незалежності НБУ та розбудови ефективних банківських асоціацій.

Мета статті. Сформулювати цілісну методологічну основу для поєднання державного регулювання й саморегулювання розвитку банківського сектору з метою забезпечення його фінансової безпеки та стійкості до кризових викликів.

Основний матеріал. У статті узагальнено класичні та сучасні наукові підходи (моделі Даймонда-Дибвіга, Стігліца-Вайса, концепція Аллена-Гейла, макропруденційні розробки К. Боріо), проаналізовано досвід НБУ щодо впровадження SREP, стрес-тестування, кіберстійкості. Обґрунтовано три методологічні підходи - системний, інтегративний та ризик-орієнтований. Визначено ключові компоненти методології: нормативно-правову базу, інституційну структуру, регуляторні інструменти, стандарти корпоративного управління, технологічну інфраструктуру та кадровий потенціал регулятора.

Висновки. Синергія державного регулювання, саморегулювання та ризик-орієнтованого нагляду є фундаментом стійкості банківського сектору України. Це сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості, посиленню фінансової безпеки та інтеграції України до європейського й глобального фінансового простору.

Перспективи впровадження глобальних стандартів внутрішнього аудиту в банківському секторі України: адаптація до міжнародних вимог і національних реалій

2025-10-08T10:09:42+00:00

Внутрішній аудит у банках є ключовим інструментом підвищення ефективності та стійкості банківської системи, забезпечуючи незалежну оцінку систем управління, контролю та управління ризиками. Діяльність підрозділів внутрішнього аудиту регламентується міжнародними стандартами, зокрема Глобальними стандартами внутрішнього аудиту (ГСВА) 2024 року, адаптованими до українських реалій.

Постановка проблеми. В умовах економічної нестабільності та зовнішніх викликів, зокрема воєнного стану, особливо актуальним стає питання гармонізації національних підходів до внутрішнього аудиту з міжнародними стандартами, що дозволить підвищити ефективність контролю, прозорість та довіру до банківської системи.

Нерозв’язані аспекти. Попри наявність нормативної бази, залишаються проблеми з ресурсним забезпеченням, рівнем кваліфікації кадрів, впровадженням сучасних технологій аудиту та готовністю керівництва банків до активної взаємодії з підрозділами внутрішнього аудиту. Недостатньо дослідженими є питання адаптації ГСВА до умов державного сектору.

Мета статті. Обґрунтувати перспективи впровадження ГСВА 2024 у банківському секторі України з урахуванням міжнародного досвіду, національних особливостей регулювання та актуальних викликів фінансової безпеки.

Основний матеріал. У статті проведено порівняльний аналіз структури та змісту ГСВА 2024 і попередніх стандартів, виокремлено п’ять розділів (доменів) нових стандартів, їх принципи, стандарти та рекомендації з впровадження. Проаналізовано труднощі адаптації вимог, зокрема у сфері ресурсного забезпечення, комунікації з наглядовими радами, впровадження KPI для оцінювання ефективності аудиту. Визначено практичні аспекти впровадження нових процедур, включно з підвищенням ролі внутрішнього аудиту у системі управління ризиками та підтримкою цифрової трансформації банків.

Висновки. Впровадження ГСВА 2024 у банківському секторі України має потенціал для суттєвого підвищення якості внутрішнього контролю, гармонізації з міжнародними стандартами та зміцнення довіри інвесторів. Для успішної реалізації необхідні методологічні рекомендації, чітка система показників ефективності, оновлення внутрішніх положень банків, належне фінансове та кадрове забезпечення, а також інтеграція стандартів у щоденну практику внутрішніх аудиторів.

Умови та детермінанти цифрової трансформації учасників ринку фінансових послуг

2025-10-08T10:09:42+00:00

Фінансова система країни вважається справжнім серцем національної економіки, забезпечуючи ефективне управління грошовими потоками та фінансово-економічну стабільність, сприяючи залученню інвестицій та створюючи умови для її подальшого розвитку.

Постановка проблеми. Фінансовий сектор характеризується постійними перетвореннями, які обумовлені в тому числі поступовим переходом країни до цифрової економіки. Це формує в учасників ринку фінансових послуг потребу трансформувати свої бізнес-процеси на основі активного впровадження та поглибленого використання цифрових технологій.

Нерозв’язані аспекти. Теоретичним підґрунтям дослідження стали роботи сучасних іноземних та вітчизняних дослідників, присвячені вивченню впливу процесів цифровізації на функціонування економіки та її фінансовий сектор, окремих аспектів цифрової трансформації на різних рівнях соціально-економічних систем.

Мета статті. Метою дослідження стало виявлення ключових маркерів розвитку фінтех компаній в Україні та побудова детермінантної концептуальної моделі цифрової трансформації учасників ринку фінансових послуг.

Основний матеріал. Об’єктом дослідження став фінансовий сектор економіки України та учасники ринку фінансових послуг, зокрема, фінтех компанії. В статті досліджено окремі показники функціонування учасників ринку фінансових банківських та небанківських послуг в Україні в контексті стратегічного курсу країни на цифровізацію. Виявлено детермінанти та побудована детермінантна концептуальна модель цифрової трансформації учасників ринку фінансових послуг.

В ході дослідження використано методи статистичного та динамічного аналізу, методи логічного узагальнення та застосовано детермінантний підхід до побудови концептуальної моделі цифрової трансформації учасників ринку фінансових послуг.

Висновки. На основі відкритих матеріалів аналітики виявлено ключові маркери розвитку фінтех компаній в Україні за параметрами, що характеризують їхній кадровий потенціал, поширення Інтернету та інновацій, рівень цифрової якості життя, внесок ІТ-послуг у формування ВВП, динаміку кількості учасників ринку, їх фінансовий стан та результати діяльності, локалізацію та вихід на світову арену. Визначено детермінанти цифрової трансформації, а саме: цифровий контекст, цифрове прийняття, цифрове бачення, цифрова компетентність, цифровий менеджмент та цифрова зрілість. Проведене дослідження створює фундамент для прийняття та реалізації управлінських рішень на рівні окремих учасників ринку фінансових послуг щодо цифрової трансформації діяльності.

Стратегічне управління активами в системі фінансів підприємств

2025-10-08T10:09:42+00:00

В умовах зростаючої складності бізнес-середовища, обмеженості ресурсів та високої динаміки технологічних змін стратегічне управління активами набуває особливої значущості для забезпечення фінансової стійкості та довгострокового розвитку підприємства. У статті розглядається стратегічне управління активами як стратегічний підхід, що дозволяє підприємствам формувати сталі конкурентні переваги, забезпечуючи узгодженість між інвестиційними рішеннями, технічним станом активів та стратегічними цілями.

Постановка проблеми. Відсутність системного підходу до управління активами знижує ефективність використання ресурсів та обмежує адаптивність підприємства до зовнішніх викликів. В сучасних дослідженнях процес управління активами часто висвітлюється фрагментарно, є недостатньо інтегрованим у загальну корпоративну стратегію.

Невирішені аспекти проблеми. Серед ключових аспектів, що потребують глибокого дослідження важливими є недостатнє використання цифрових технологій в ході управління активами, слабка комунікація між підрозділами, дефіцит фінансових ресурсів, а також відсутність екологічної складової у стратегічному плануванні.

Метою дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальних засад стратегічного управління активами підприємства як основи для підвищення фінансової ефективності та формування довгострокових конкурентних переваг.

Виклад основного матеріалу. У статті визначено складові процесу управління активами, обґрунтовано теоретичні основи стратегічного підходу, виокремлено ключові проблеми та перспективні напрями його розвитку. Підкреслено важливість використання сучасних цифрових інструментів для побудови систем управління активами, аналітики даних, моніторингу та контролю життєвого циклу активів. Визначені основні проблеми управління активами, серед яких ключовими є: неефективне використання ресурсів, дефіцит фінансування, обмежене стратегічне планування, слабка інноваційна активність, складнощі нормативно-правового регулювання. Окрема увага приділена необхідності використання інтеграції даних у стратегічне планування та формуванню оптимального рівня міжпідрозділової комунікації, особливо з огляду на складності цифрового моніторингу та необхідності впровадження практик сталого розвитку на підприємствах.

Висновки. Стратегічне управління активами є інтегрованою управлінською концепцією, що поєднує довгострокове планування, цифрові інновації та міжфункціональну взаємодію. Сучасні інструменти стратегічного планування активами мають забезпечувати фінансову стійкість, гнучкість підприємства та сприяти сталому розвитку. Практична цінність отриманих результатів полягає у визначенні переліку компонентів системи стратегічного управління активами, обґрунтуванні інтересів різних груп стейкхолдерів в ході стратегічного планування управління активами.

Волатильність на фондових біржах і її вплив на трансформації ринку фінансових послуг

2025-10-08T10:09:42+00:00

У сучасній світовій економіці волатильність фондових ринків стала одним із ключових факторів трансформації ринку фінансових послуг. Коливання цін на фондових біржах впливають не лише на оцінку активів, але й на інвестиційні рішення, механізми управління ризиками та стратегічний розвиток фінансових установ.

Постановка проблеми. Попри значну кількість досліджень щодо розрахунку та прогнозування волатильності, недостатньо вивчено її вплив на структурні зміни у сфері фінансових послуг, особливо в умовах геополітичної нестабільності, технологічних зрушень та цифровізації фінансів.

Нерозв’язані аспекти. Недостатньо дослідженим залишається міждисциплінарний зв’язок між волатильністю, фінансовими інноваціями (криптовалюти, Big Data, аналітика на основі ШІ) та трансформацією фінансових послуг. Прогалини стосуються взаємодії переливів глобальних ризиків, геополітичних шоків та адаптаційних можливостей фінансових установ.

Мета статті. Дослідження має на меті визначити як волатильність на фондових біржах впливає на трансформації ринку фінансових послуг та запропонувати стратегії адаптації в умовах нестабільності та невизначеності.

Основний матеріал. На основі міждисциплінарного підходу поєднано теоретичний аналіз, системне моделювання та узагальнення емпіричних досліджень. Доведено, що волатильність проявляється через ефекти переливів між взаємопов’язаними ринками, посилюється геополітичними ризиками та цифровими інноваціями (алгоритмічна торгівля, криптовалюти). Відзначено зростання ролі штучного інтелекту та машинного навчання у прогнозуванні волатильності, але підкреслено необхідність їх поєднання з експертною фінансовою аналітикою. Окремо проаналізовано регіональні відмінності, ризики третіх сторін та важливість гібридних аналітичних платформ.

Висновки. Волатильність виступає як загрозою, так і рушієм трансформацій ринку фінансових послуг. Вона стимулює впровадження нових технологій, змінює підходи до управління ризиками та вимагає нових регуляторних і аналітичних інструментів. Гібридна модель, що поєднує цифрові технології та експертні знання, здатна зменшити ризики, підвищити стійкість фінансових установ і розширити доступ до фінансових послуг на слаборозвинених ринках. Отримані результати формують основу для адаптивних стратегій і подальших досліджень багаторівневих моделей оцінки волатильності.

Інвестиційна діяльність небанківських фінансових установ: сучасна та майбутня траєкторія розвитку

2025-10-08T10:09:42+00:00

В умовах значних фінансових потреб для відновлення України інвестиційні потоки традиційної банківська система є недостатніми. Небанківські фінансові установи (НФУ) стають критично важливими для мобілізації довгострокового капіталу та спеціалізованого фінансування, перетворюючись на необхідні стовпи національної стратегії відбудови.

Постановка проблеми. НФУ, з їхніми різноманітними структурами, мають потенціал для спеціалізованого фінансування. Їхня здатність акумулювати довгостроковий капітал є вирішальною для відбудови національної економіки.

Нерозв’язані аспекти. НФУ становлять 20% фінансових активів України, але стикаються з ризиками воєнного стану, низькою довірою, обмеженим доступом до довгострокового фінансування та регуляторними прогалинами.

Мета статті. Метою даної статті є дослідження сучасної та майбутньої траєкторії розвитку інвестиційної діяльності НФУ в Україні та сформулювати стратегічні рекомендації для посилення їхнього внеску у відновлення економіки.

Основний матеріал. Для досягнення поставленої цілі використано аналітичний, системний та порівняльний підходи для оцінки поточних викликів, аналізу гармонізації законодавства з ЄС, оптимізації ризиків та впровадження інноваційних фінансових інструментів. У ході дослідження виявлено, що гармонізація з ЄС (MiFID II, Solvency II, IORP II, AMLD), оптимізація інвестиційних портфелів з урахуванням динамічних ризиків (включаючи ESG-фактори) та впровадження інноваційних фінансових інструментів (краудфандинг, зелені облігації, токенізація) та фінтех-рішень є ключовими детермінантами їхнього розвитку.

Висновки. Практична значимість отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані рекомендації сприятимуть зміцненню фінансової системи України, залученню міжнародного капіталу, підвищенню довіри інвесторів та забезпеченню сталого економічного відновлення через розширення інвестиційної діяльності НФУ. Обґрунтовано роль НФУ як ключових рушійних сил післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України, надано комплексний аналіз взаємозв'язку регуляторних, ризикових та інноваційних аспектів їхньої інвестиційної діяльності в умовах безпрецедентних викликів. Подальші дослідження мають бути зосереджені на розробці загальнонаціональної стратегії розвитку сектору НФУ, включаючи диверсифікацію продуктів, пріоритет цифровій трансформації, сприяння стратегічним партнерствам, інвестиції в людський капітал, орієнтацію на стійкі сектори та механізми змішаного фінансування.

Поліпшення результативності бізнесу шляхом застосування штучного інтелекту

2025-10-08T10:09:42+00:00

Об’єктом дослідження є штучний інтелект (ШІ) як стратегічний інструмент трансформації сучасних бізнес-процесів. Ключовими характеристиками ШІ в контексті бізнесу є його здатність до обробки великих масивів даних, автоматизації операцій, оптимізації ресурсів та створення персоналізованого клієнтського досвіду, що в сукупності впливає на результативність діяльності компанії.

Постановка проблеми. В умовах прискореної цифровізації перед бізнесом постає фундаментальна проблема переходу від загального розуміння потенціалу ШІ до його практичної інтеграції для досягнення вимірюваних фінансових результатів. Необхідно чітко ідентифікувати та систематизувати конкретні механізми, за допомогою яких технології ШІ безпосередньо впливають на прибутковість.

Нерозв’язані аспекти. Попри значну кількість досліджень, присвячених окремим аспектам застосування ШІ, бракує комплексного аналізу, який би систематизував його вплив. Також недостатньо уваги приділено розробці практичної дорожньої карти для інтеграції ШІ.

Мета статті. Метою статті є систематизація ключових механізмів впливу штучного інтелекту на результативність бізнесу та розробка структурованого підходу до його стратегічного впровадження для максимізації прибутковості.

Основний матеріал. У дослідженні використано метод системного аналізу для структурування впливу ШІ на бізнес через модель «подвійного двигуна». Розглянуто такі інструменти, як інтелектуальна автоматизація, предиктивне обслуговування, динамічне ціноутворення та гіперперсоналізація. Проаналізовано кейси провідних українських компаній.

Висновки. Встановлено, що ШІ діє як каталізатор прибутковості, синергетично впливаючи на зниження операційних витрат та прискорення зростання доходів. Обґрунтовано, що успішна інтеграція вимагає чіткої стратегії, поетапного підходу та культурної адаптації. Відсутність стратегії щодо ШІ в сучасному бізнес-середовищі є свідомим вибором на користь втрати конкурентної переваги.

Теоретичні та практичні засади обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційними проектами

2025-10-08T10:09:42+00:00

Сучасне підприємство проводить різноманітні господарські операції, зокрема пов’язані з інвестуванням в проєкти. Тому важливою умовою ефективного забезпечення прийняття управлінських рішень є формування та робота з обліково-аналітичного забезпечення даними процесами.

Постановка проблеми. В сучасній літературі використовуються різні наукові поняття, такі як обліково-аналітична інформація, інформаційно-облікова система, обліково-аналітична система, інформаційно-облікове забезпечення, обліково-аналітичне забезпечення тощо, які досить часто мають багато спільного й не містять відмінних характеристик. Також це в повній мірі стосується й обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційними проектами підприємства в теоретичній та практичній площині.

Нерозв’язані аспекти. Не встановлено послідовність використання та зв’язок між вище приведеними науковими категоріями, обліково-аналітичного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.

Мета статті полягає в аналізі та виведення закономірностей щодо теоретичних та практичних засад обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційними проектами підприємства.

Основний матеріал. За результатами досліджень сформовано схему обліково-аналітичного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень з виділенням вхідних та вихідних інформаційних потоків та поділом бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський. Подано авторське трактування наукової категорії обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційними проєктами. Приведено перелік інформаційно-комунікаційних технологій та їх характеристику для підвищення ефективності та оперативності ОАЗ управління інвестиційними проєктами. Подано рівні підтримки штучного інтелекту в управлінні інвестиційним проєктом з виокремленням рівнів автоматизації, допомоги та доповнення.

Висновки. Представлене дослідження дало змогу вперше обґрунтувати та навести визначення обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційними проєктами, яке повністю відображає сучасний стан даного питання. Наведена схема обліково-аналітичне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень у поєднанні з інформаційно-комунікаційними технологіями (штучний інтелект, машинне навчання, великі масиви даних, хмарні технології) забезпечить оперативне та ефективне проведення обліково-аналітичних робіт, підвищить практичну спрямованість отриманих вихідних даних для формування та реалізації стратегічних та тактичних цілей підприємства щодо управління інвестиційним проєктом.

Моделювання фінансових результатів на основі принципів «зеленого» бюджетування

2025-10-08T10:09:42+00:00

Сучасні виклики, зумовлені глобальною екологічною кризою, переходом до низьковуглецевої економіки, економічною нестабільністю та цифровою трансформацією, вимагають переосмислення підходів до фінансового планування підприємств.

Постановка проблеми. Моделювання фінансових результатів підприємств на основі принципів «зеленого» бюджетування дає змогу поєднати економічні цілі з екологічними та соціальними орієнтирами. Такий підхід відповідає вимогам ESG-стандартів і викликам євроінтеграційних процесів.

Нерозв’язані аспекти. Наукові дослідження зосереджуються на різних напрямах розвитку бюджетування: удосконаленні його систем на підприємствах, застосуванні HR- та гендерно-орієнтованого підходів, інтеграції інструментів контролінгу, стратегічного управління, оцінки інвестиційних проєктів, антикризового менеджменту та забезпечення фінансової безпеки.

Мета статті полягає в обґрунтуванні та розробці моделі прогнозування фінансових результатів підприємства, інтегрованої з принципами «зеленого» бюджетування, яка забезпечує збалансоване поєднання фінансових цілей і екологічних стандартів, сприяє оптимізації використання ресурсів та підвищенню конкурентоспроможності бізнесу.

Основний матеріал. Об’єктом дослідження виступає система стратегічного фінансового планування підприємства, що розглядається з позицій інтеграції екологічно орієнтованих інвестицій, проєктів з енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії у фінансові стратегії.

Висновки. Проведене дослідження підтвердило, що моделювання фінансових результатів підприємства з інтеграцією принципів «зеленого» бюджетування є дієвим інструментом забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності в умовах глобальних викликів і переходу до низьковуглецевої економіки. Такий підхід поєднує фінансові та екологічні пріоритети, забезпечуючи баланс між зростанням прибутковості та мінімізацією негативного впливу на довкілля.

Запропонована модель передбачає розподіл фінансових ресурсів з урахуванням інвестицій в енергоефективні технології, проєкти з декарбонізації, впровадження відновлюваних джерел енергії та системи управління відходами. Це сприяє зниженню операційних витрат, оптимізації використання ресурсів і зміцненню екологічної репутації підприємства. Оцінка фінансово-економічних показників з урахуванням принципів ESG підтвердила, що «зелене» бюджетування не лише покращує ключові фінансові метрики (рентабельність, ліквідність, оборотність активів), але й підвищує нефінансові індикатори, пов’язані з екологічною та соціальною відповідальністю, а також якістю корпоративного управління.

Практична цінність роботи полягає у наданні рекомендацій щодо інтеграції «зеленого» бюджетування в систему стратегічного управління, що може бути використано підприємствами різних галузей для підвищення фінансової стабільності, екологічної результативності та соціальної відповідальності.

Отримані результати можуть слугувати основою для розробки галузевих методичних рекомендацій та адаптації міжнародних стандартів ESG до умов української економіки.

SWOT-аналіз сфери міжнародних вантажних автомобільних перевезень України

2025-10-08T10:09:42+00:00

У забезпеченні вільного руху товарів між Україною та її зовнішніми партнерами, зокрема ЄС, важливу роль відіграє сфера міжнародних вантажних автомобільних перевезень України.

Постановка проблеми. Для дослідження її зовнішнього та внутрішнього середовища можна застосувати SWOT-аналіз.

Нерозв’язані аспекти. Побудовано матрицю SWOT-аналізу сфери міжнародних вантажних автомобільних перевезень України.

Мета статті. Метою статті є ідентифікація сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз сфери міжнародних вантажних автомобільних перевезень України.

Основний матеріал. Визначено низку важливих переваг: зручне географічне розташування держави; розгалужена мережа автомобільних доріг; досвідчені перевізники; конкурентна вартість послуг; доступ до європейських ринків. Виділено низку слабких сторін: незадовільний стан значної частини інфраструктури; дефіцит кваліфікованих водіїв; складнощі з оформленням документів та отриманням дозволів на міжнародні перевезення; технічний стан автопарку; низький рівень цифровізації; корупція.

Ідентифіковано такі можливості: розширення співпраці з ЄС; інвестиції в модернізацію; зростання попиту на перевезення; інтеграція з новими ринками Центральної Азії, Кавказу, Близького Сходу; впровадження інновацій. Виділено певні загрози: воєнні дії на території держави; посилення конкуренції зі сторони перевізників із сусідніх країн; відсутність достатнього фінансування на дотримання екологічних стандартів ЄС; економічна нестабільність; обмеження на перетин кордону.

Висновки. Для подальшого розвитку сфери міжнародних вантажних автомобільних перевезень України доцільно застосувати стратегію «Міні-Максі», яка спрямована на мінімізацію внутрішніх слабких сторін на основі використання зовнішніх можливостей.

Зв’язок між грошовою базою та державним боргом – емпіричні дані з Алжиру

2025-10-08T10:09:42+00:00

Складна взаємодія між монетарною та фіскальною політиками є вирішальною для макроекономічної стабільності, особливо в країнах, що розвиваються, таких як Алжир. Велика залежність Алжиру від доходів від нафти додає унікальний рівень складності, оскільки коливання світових цін на нафту значно впливають на державні фінанси. Це дослідження аналізує зв’язок між грошовою базою та державним боргом, що є важливим аспектом розуміння взаємодії фіскальної та монетарної політики в цьому контексті.

Постановка проблеми. Дослідження спрямоване на аналіз зв’язку між грошовою базою (М1) та державним боргом в Алжирі, досліджуючи, як цей зв’язок впливає на ефективність фіскальної та монетарної політики.

Нерозв’язані аспекти. Нерозв’язаним питанням у нашій роботі є реальна динаміка між фіскальною та монетарною політиками у сфері управління державним боргом.

Мета статті. Розуміючи цей зв’язок, дослідження прагне надати цінні висновки для політиків щодо потенційних наслідків їхніх рішень та важливості координації для досягнення довгострокової макроекономічної стабільності.

Основний матеріал. У дослідженні застосовується економетричний підхід часових рядів з використанням моделі авторегресійного розподіленого лагу (ARDL). Цей підхід дозволяє аналізувати довгострокову коінтеграцію між грошовою базою та державним боргом, використовуючи дані з 1990 по 2024 роки. Аналіз також включає симуляцію з використанням MATLAB для візуалізації зв’язку між цими двома змінними на горизонті 20 років.

Висновки. Результати аналізу ARDL вказують на статистично значущий негативний зв’язок між відставленим державним боргом та М1, що свідчить про те, що вищі рівні державного боргу в попередньому періоді призводять до зменшення грошової бази в поточному періоді. Цей результат вказує на те, що нерікардіанська фіскальна політика Алжиру, яка залежить від збільшення частки державного боргу для задоволення бюджетних обмежень, має значний вплив на грошову базу. Результати симуляції додатково ілюструють короткострокові ефекти державного боргу на грошову базу Алжиру, підкреслюючи необхідність ретельної координації між фіскальною та монетарною політиками для забезпечення довгострокової макроекономічної стабільності.

Вплив ціни на вуглецеві ф’ючерси Єврозони на результативність цін фондового ринку

2025-10-08T10:09:42+00:00

Сучасна центральна роль вуглецевої відповідності в бізнес-операціях на фінансових ринках набуває імпульсу з розширенням вуглецевої відповідності.

В статті досліджується вплив ціни на ринку вуглецевих ф’ючерсів Єврозони (Ф’ючерси на викиди вуглецю [CFI2M5]) на результативність цін фондового ринку ЄС (Euro Stoxx 50 - STOXX50E).

Постановка проблеми. Дослідження взаємодії між ринком ф’ючерсів на викиди вуглецю та фінансовим ринком зростає, при цьому результати дослідників з різних економічних регіонів різняться.

Нерозв’язані аспекти. Існуюча прогалина в дослідженні полягає в нестачі цілеспрямованих досліджень щодо цін на вуглецеві ф’ючерси та цін фондового ринку в межах Єврозони, яка є світовим лідером у сфері вуглецевого ринку.

Мета статті. Метою цієї статті є оцінка того, чи впливає ціна ринку вуглецевих ф’ючерсів на ціну традиційного фондового ринку, а також визначення величини та напрямку цього впливу.

Виклад основного матеріалу. Дані для аналізу були зібрані протягом 124 днів з січня по червень 2025 року для вуглецевих ф’ючерсів ЄС (CFI2M5) та фондового ринку ЄС (STOXX50E). Дані аналізувалися за допомогою моделі простої регресії.

Висновки. Результати показують P-значення 0.006, що є нижчим за тестовий альфа-рівень 0.05, з коефіцієнтами регресії 9.977, що вказує на значущий і позитивний зв’язок. Це свідчить про те, що зростання ціни на ф’ючерси на викиди вуглецю в ЄС на 1% може призвести до зростання ціни Euro Stoxx 50 на 9.977. Стаття має важливі наслідки для корпоративних управлінців, аналітиків вуглецевих ф’ючерсів і фондового ринку та учасників ринку. Вона також визначає напрямок для подальших досліджень щодо міжконтинентальних відмінностей між ринком вуглецевих ф’ючерсів і фондовим ринком.

Фінансові кризи в історичній ретроспективі: причини, типологія та міжнародні наслідки

2025-10-08T10:09:42+00:00

Фінансові кризи є одними з найсерйозніших та найскладніших викликів сучасної світової економіки, які мають здатність спричиняти глибокі, тривалі та масштабні негативні наслідки як для окремих національних економік, так і для міжнародних фінансових ринків загалом. Вони підривають довіру інвесторів, призводять до стрімкого зниження вартості активів, банкрутств фінансових установ і компаній, зростання безробіття, а також уповільнення економічного зростання.

Постановка проблеми. В умовах посилення глобалізації та все більшої взаємозалежності фінансових систем різних країн ризики поширення кризових явищ набувають особливої ваги, що підкреслює необхідність глибокого розуміння природи цих процесів, що і обумовлює необхідність їх дослідження.

Нерозв’язані аспекти. Відсутність єдиної теоретичної концепції фінансових криз ускладнює їх своєчасну ідентифікацію, класифікацію та розробку дієвих стратегій реагування, що сприяє їх загостренню та поглибленню. Крім того, недостатньо дослідженими залишаються вплив поєднання глобалізаційних процесів, поведінкових чинників і геополітичних ризиків на динаміку кризових явищ, а також типові моделі розвитку криз у різні історичні періоди.

Метою статті є всебічне дослідження сутності фінансових криз, їх класифікації та основних причин виникнення, а також аналіз найбільш значущих криз XX–XXI століть у контексті еволюції глобальної економіки.

Основний матеріал. У статті досліджено наукові підходи до визначення криз із урахуванням їх багатогранності та різноманітності проявів. Запропоновано класифікацію криз за формою, джерелом виникнення, характером поширення, етапами розвитку та інституційною природою. Виокремлено ключові чинники: макроекономічні дисбаланси, спекуляції, надмірну кредитну експансію, регуляторні прогалини, структурні зміни, міжнародні коливання, геополітичні конфлікти, політичну нестабільність і поведінкові фактори.

Проаналізовано перебіг і наслідки найбільших фінансових криз XX–XXI століть, а також заходи для їх подолання. Розглянуто методи запобігання та мінімізації наслідків, зокрема поєднання регуляторних, монетарних і фіскальних інструментів. Історичний досвід дає змогу виявити закономірності виникнення криз і підвищити ефективність сучасних економічних стратегій.

Висновки. Комплексний підхід до вивчення цих явищ є ключовим для прогнозування, запобігання та зменшення негативного впливу криз у глобалізованій економіці.

Мотивація менеджерів суб’єктів підприємницької діяльності в умовах кризи та війни: виклики та трансформації

2025-10-08T10:09:42+00:00

Стаття досліджує мотиваційні аспекти професійного розвитку менеджерів суб’єктів господарювання в умовах економічної турбулентності, кризи та війни, коли управлінський персонал виступає ключовим ресурсом забезпечення життєздатності та конкурентоспроможності бізнесу. Об’єктом дослідження є система мотивації менеджерів як основа їх професійного зростання, адаптивності та стійкості в екстремальних умовах.

Постановка проблеми. Основною проблемою визначено трансформацію традиційних підходів до мотивації в кризових умовах, коли матеріальні стимули значною мірою втрачають свою ефективність через обмеженість ресурсів, тоді як нематеріальні чинники (ціннісні, соціальні, патріотичні) набувають провідного значення.

Невирішені аспекти проблеми. Водночас залишаються невирішеними питання кількісної оцінки впливу мотиваційних систем на економічні результати підприємств, формування індексу мотиваційної стійкості менеджерів, а також дослідження новітніх цифрових та психологічних інструментів мотивації.

Мета статті. Метою статті є обґрунтування ролі мотивації у професійному розвитку менеджерів суб’єктів господарювання в кризових умовах та аналіз її впливу на економічну ефективність підприємств. У дослідженні застосовано методи системного аналізу, типології, експертного оцінювання, порівняльного аналізу мотиваційних моделей та індуктивного узагальнення.

Виклад основного матеріалу. Основна увага приділяється ідентифікації видів, форм і напрямів професійного розвитку менеджерів, трансформації структури мотиваційних факторів та їх інтеграції в управлінську практику. Результати дослідження свідчать, що мотивація в умовах кризи набуває комплексного характеру: на перший план виходять ціннісна, соціальна, мотивація балансу між роботою і особистим життям та екзистенційна мотивація. Ефективна система мотивації повинна бути адаптивною, індивідуалізованою та орієнтованою на поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів. Це має теоретичне й практичне значення в контексті перспективи створення дієвої системи мотивації для менеджерів. Встановлено прямий економічний ефект мотивації менеджерів, що проявляється у зростанні продуктивності, зниженні витрат, зміцненні корпоративної згуртованості та посиленні інноваційного потенціалу підприємств.

Висновки. Зроблено висновок, що інтегрована система мотивації менеджерів у кризових умовах є не лише чинником стійкості бізнесу, але й запорукою економічного відновлення країни.

Управління бізнесом в Україні в контексті цифрової економіки та викликів воєнного часу

2025-10-08T10:09:42+00:00

Управління бізнесом в умовах цифрової економіки та воєнних викликів набуває особливої актуальності для України. Об’єктом дослідження виступає трансформація управлінських процесів вітчизняних підприємств під впливом цифровізації та кризових факторів.

Постановка проблеми. Проблема полягає у наявності суттєвої цифрової нерівності між великим бізнесом та малими і середніми підприємствами, недостатньому рівні цифрових компетенцій управлінців і працівників, а також у ризиках кібербезпеки та недосконалості нормативно-правової бази.

Нерозв’язані аспекти. Нерозв’язаними залишаються питання формування комплексних моделей оцінювання ефективності цифрової трансформації, урахування галузевих особливостей та інтеграції державних цифрових сервісів у бізнес-процеси.

Мета статті. Метою статті є дослідження особливостей управління бізнесом в Україні в умовах цифрової економіки та воєнних викликів, визначення ключових ризиків і перспектив цифрової трансформації підприємств.

Основний матеріал. У статті використано комбінований підхід, що поєднує аналіз наукових джерел, статистичних даних та практичних кейсів українських і зарубіжних компаній. Досліджено вплив цифрових технологій на управлінські рішення, організаційну гнучкість і конкурентоспроможність бізнесу. Особлива увага приділяється ролі державної політики, розвитку цифрових компетенцій персоналу та адаптації міжнародного досвіду до умов воєнної кризи.

Висновки. Результати свідчать, що цифровізація сприяє підвищенню продуктивності, оптимізації бізнес-процесів, формуванню нових моделей взаємодії та інтеграції українських підприємств у глобальні ринки. Практичне значення дослідження полягає у виробленні рекомендацій для підприємців і державних органів щодо стратегій цифрової трансформації в умовах війни.

Еволюція теорій управління в контексті ділового спілкування

2025-10-08T10:09:42+00:00

У цій статті досліджується еволюція теорій управління та їх вплив на ділову комунікацію, зосереджуючись на переході від жорстких, ієрархічних систем до адаптивних моделей, заснованих на технологіях. Об'єктом дослідження є динамічний взаємозв'язок між управлінськими парадигмами та комунікаційними стратегіями в організаціях.

Постановка задачі. Незважаючи на теорію управління та організаційні комунікації добре вивчені, інтеграція класичних принципів з вимогами сучасного цифрового, глобалізованого бізнес-середовища залишається недостатньо вивченою.

Невирішені аспекти проблеми. Обмежені дослідження стосуються адаптації традиційних моделей до цифрового контексту, вбудовування емоційного інтелекту в технологічну комунікацію, а також впливу наративів про сталий розвиток на відносини із зацікавленими сторонами.

Мета статті. Метою дослідження є простеження прогресу теорій управління по відношенню до ділового спілкування та пропозиція шляхів інтеграції основоположних принципів із сучасними інноваціями.

Виклад основного матеріалу. Використовуючи якісний підхід, дослідження синтезує рецензовану літературу, корпоративні тематичні дослідження та галузеві звіти. Вона простежує історичний шлях від наукового менеджменту та адміністративної теорії до руху людських відносин, теорії систем та теорії непередбачених обставин, кульмінацією якого є акцент цифрової ери на інструментах на основі штучного інтелекту, віртуальній співпраці та міжкультурній компетентності. Результати показують, що хоча ясність і структура залишаються важливими, адаптивність, емпатія та технологічна інтеграція зараз мають вирішальне значення для ефективної комунікації.

Висновки. Результати показують, що комунікаційні стратегії повинні розвиватися разом з парадигмами управління для забезпечення організаційної стійкості. Дослідження пропонує основу для лідерів для посилення співпраці, прийняття рішень та довіри зацікавлених сторін. Майбутні дослідження мають бути зосереджені на етиці штучного інтелекту, комунікації на основі нейронаук та залученні, орієнтованому на сталий розвиток.