Позиція короля та уряду Румунії у веденні зовнішньої політики на початку Другої світової війни
Keywords:
королівство Румунія, Кароль ІІ, Балканська Антанта, політика нейтралітетуAbstract
В статті розглянуто дії уряду та короля Румунії в сфері зовнішньої політики в останні роки третього десятиліття ХХ ст. Їх особливістю для королівства залишалося дотримання мирних стосунків з сусідніми країнами та врівноважених відносин з країнами, які впливали на ситуацію в регіоні Південно-Східної Європи. Багато в чому політика залишалася традиційною до початку Другої світової війни і полягала в підтриманні дружніх і союзницьких відносин з Польщею у 1938 р. Хоча дружні відносини підтримувалися з урядами Великої Британії та Франції, все ж провідну роль починає відігравати в даному регіоні Німеччина. З її лідером король Кароль ІІ намагався встановити довірливі стосунки та шукав підтримки проти угорського ревізіонізму. Продовжувалися союзницькі відносини Румунії з Польщею, проте початок німецько-польської кампанії продемонстрував участь в ній Румунії лише як нейтральної країни, яка забезпечила прийом біженців, військових, уряду Польщі на своїй території. Oстаннє змушувало також домовлятися з урядом Німеччини, оскільки дії щодо даних осіб обмежувалися умовами встановленого нейтралітету. Фактично для королівства Румунії пошук союзницьких відносин з Німечиною мав у результаті неодноразові заяви про економічний інтерес у відносинах двох країн. В політичній сфері ці відносини опосередковано привели до територіальних (приблизно третина) втрат, зміни верховного правителя та переходу в табір країн Вісі. Попри це налагоджений збут нафти, сільськогосподарських товарів до Німеччини залишався на рівні, встановленому міждержавними договорами навіть у період нейтралітету Румунії. Головним завданням, про яке говорили дипломати Німеччини та Румунії, залишалося дотримання нейтралітету на Балканах. З цієї причини вирішення територіальних претензій до Румунії з боку СРСР, Угорщини та Болгарії відбулося мирним шляхом, хочаі зберегло напруженість у стосунках майбутніх союзників по Вісі (Угорщина, Румунія). Після територіальних втрат Румунія змушена була примиритися з німецькою гарантією цілісності країни.