Камнемети (типу Trebushet) генуезької фортеці Чембало (XIV— XV ст.)
Анотація
Об’єднана експедиція Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна і Національного заповідника «Херсонес Таврійський» у 2000–2011 рр. проводила дослі- дження оборонних споруд генуезької фортеці Чембало в Балаклаві (Крим, Україна). Під час розкопок ділянки башти № 8 знайдено 208 кам’яних снарядів сферичної форми для великої метальної машини типу требюше. Для виготовлення ядер використовували міс- цевий мармуроподібний вапняк, вапняк, діорит (морський камінь), а також барабани мармурових колон, очевидно, античного або візантійського часу. Переважали снаряди вагою 20–70 кг й діаметром 25–40 см. Загальна вага «арсеналу» перебільшила 7,7 тони. Требюше призначувалася для боротьби із кораблями противника. Матеріали роз- копок показують, що верхній ярус башти № 6 (80 м2) використовували у якості бо- йової площадки для встановлення метальних машин, у тому числі требюше. Ці метальні машини контролювали внутрішню акваторію бухти. Використання требюше
для активної оборони фортеці свідчить про високий рівень фортифікації Чембало.
Завантаження
Посилання
Дьячков С. В. Археологические исследования генуэзской крепости Чембало в 2000 — 2005 гг. // Древности, 2005: Харьковский историко-археологический ежегодник. — Х., 2005.
Алексеенко Н. А., Гинькут Н. В., Дьячков С. В., Столяренко Е. Н. Археологической экспедиции Чембало 15 лет // LAUREA I. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева. Материалы. — Х., 2015.
Эвлия Челеби. Книга путешествий. Крым и сопредельные области / пер. Е. В. Бахревского. — Симферополь, 2008.
Карлов С. В. Средневековая метательная артиллерия на Мангуп-Кале // Бахчисарайский историко-археологический сборник. — Симферополь, 1997. — Вып. 1.
Мыц В. Л. Генуэзская Луста и Капитанство Готии // Алушта и алуштинский регион с древ- нейших времен до наших дней. — К., 2002.
Школяр С. А. Китайская доогнестрельная артиллерия (Материалы и исследования). — М., 1980.
Адаксина С. Б., Кирилко В. П., Мыц В. Л. Отчет об археологических исследованиях средневе- ковой крепости Чембало (г. Балаклава) в 2003 году. — СПб.; Симферополь, 2004.
Chevedden P. E. The Invention of the Counterweight Trebushet: A Study in Cultural Diffusion // DOP. — 2000. — No. 54.
Кирпичников А. Н. Военное дело на Руси в XIII—XV вв. — Л., 1976.
Рабовянов Д. Каменните ядра от Червен, извор за военна та история България през средни- те векове // Юбилеен сборник в чест на проф. Йордан Йорданов. — Велико Търново, 2003.
Nicolle D. Medieval Siege Weapons (1). Western Europe AD 585–1385. — Oxf., 2002,
Комнина Анна. Алексиада. — М., 1965.
Патриаршая или Никоновская летопись // ПCРЛ. — М., 1965. — Т. 10.
Dyachkov S. V. The 15th Century Brigandine of a Crossbowman from the Genoese Fortress of Cembalo // AMM. — Krakow; Rzeszow; Sanok, 2011. — VII.
Карпов С. П. Регесты документов фонда Diversorum Filze Секретного Архива Генуи, относя- щиеся к истории Причерноморья // Причерноморье в средние века. — М.; СПб., 1998. — Вып. 3.
Рансимен С. Падение Константинополя в 1453 г. — М., 1983,
Sasmre T. Trebuchet — a Gravity-Operated Siege Engine. A Study in Experimental Archaeology // Estonian Journal of Archaeology. — 2006. — 10.
Hansen P. V., Falster N. Experimental Reconstruction of a Medieval Trebuchet // Acta Archaeologica. — 1992. — Vol. 63.
Кирпичников А. Н. Метательная артиллерия Древней Руси. // МИА. — 1958. — № 77.
Nicolle D. Medieval Siege Weapons (2). Byzantium, the Islamic World & India AD 476–1526. — Oxf., 2003.
Диакон Лев. История. — М., 1988.
Бергер Е. Е. «Черная смерть» // СВ. — М., 2004. — Вып. 65.
Porter R. The Greatest Benefit to Mankind. — L., 1999.
де Клари Р. Завоевание Константинополя. — М., 1986.
Мыц В. Л. Кафа и Феодоро в XV в. Контакты и конфликты. — Симферополь, 2009.
Колли Л. П. Хаджи-Гирей хан и его политика // ИТУАК. — Симферополь, 1913. — № 50.
Crimean Chersonesos: city, chora, museum, and environs. — Austin, 2003.
