Теоретичі та методологічні аспекти сутності поняття «публічне управління»
DOI:
https://doi.org/10.26565/1992-2337-2022-2-01Ключові слова:
громадянське суспільство, демократія, держава влада, державне управління, публічна влада, публічне управління, суспільні процесиАнотація
У статті висвітлено основні підходи до визначення основних теоретичних та методологічних аспектів сутності поняття «публічне управління»; визначено наукові підходи до дефініцій публічного управління; окреслено наукову дискусію навколо теоретичних засад процесу публічного управління. Зазначено про зміну наукових підходів до розуміння сутності поняття «державне управління» і паралельне застосування поняття «публічне управління» в контексті розвитку демократії та громадянського суспільства в Україні. Наголошується на необхідності підвищення ефективності публічного управління на всіх рівнях та перегляду моделі публічно-управлінської діяльності, метою якої має бути задоволення запитів населення на всій території країни. Підкреслюється, що управління – складний суспільний процес, що передбачає цілеспрямований вплив на людську діяльність, на соціум з метою отримання конкретного очікуваного результату. Вказано, що публічне управління є різновидом суспільно корисної діяльності, яка здійснюється певною сукупністю суб’єктів, зокрема органами державної влади, взаємопов’язаними з публічним управлінням, адже публічне управління здійснюється частиною самого суспільства. Публічне управління виникає як результат певної суспільної угоди між державою і суспільством. Суб’єктом і в той же час об’єктом публічного управління виступає громадянське суспільство, громадські об’єднання, організації, органи державної влади.
Акцентується увага на тому, що державна політика децентралізації передбачає трансформацію на територіальному рівні органів місцевого самоврядування в реального суб’єкта влади з повноваженнями та ресурсами які дозволять вирішувати всі організаційні, соціальні, фінансові та інші питання на певній території сенсі.