Штучний інтелект як чинник модернізації публічного управління в умовах діджиталізації суспільних відносин

doi:10.26565/1992-2337-2025-1-06

Наталія Коротченко навчально-науковий інститут “Інститут державного управління” Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0009-0003-1365-2331

DOI: https://doi.org/10.26565/1992-2337-2025-1-06

Ключові слова: штучний інтелект, публічне управління, діджиталізація, алгоритмізація, модернізація держави, електронне врядування

Анотація

У статті досліджено потенціал штучного інтелекту (ШІ) як одного з ключових чинників трансформації публічного управління в умовах діджиталізації суспільних відносин. Проаналізовано теоретичні засади впровадження інтелектуальних технологій у державний сектор, зокрема крізь призму концепцій цифрового врядування, алгоритмізації управлінських процесів та інституційної адаптації. Розкрито основні напрями застосування ШІ в публічному управлінні: автоматизація адміністративних функцій, аналітика великих даних, прогнозування ризиків, цифрові сервіси для громадян, а також підтримка прийняття рішень у кризових ситуаціях.

Особливу увагу приділено українському контексту впровадження ШІ, зокрема в рамках реалізації національних стратегій цифрової трансформації. Виокремлено перспективні галузі для інтелектуалізації: надання адміністративних послуг, оподаткування, охорона здоров’я, екологічний моніторинг, міське управління. Окреслено ключові умови ефективної інтеграції ШІ – нормативно-правове забезпечення, розвиток відкритих даних, підготовка цифрових кадрів та міжсекторальне партнерство. Разом з тим, висвітлено ризики та виклики: правова неврегульованість, дискримінаційний потенціал алгоритмів, загрози кібербезпеці, дефіцит цифрових компетентностей, етичні дилеми делегування рішень машинам. Обґрунтовано, що впровадження ШІ має бути не лише технологічною, а й концептуальною трансформацією публічного управління – у напрямі прозорості, адаптивності та людиноцентричності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Наталія Коротченко, навчально-науковий інститут “Інститут державного управління” Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

аспірантка кафедри публічної політики навчально-наукового інституту “Інститут державного управління”
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Посилання

Artificial Intelligence (AI). U.S. Department of State. URL: https://www.state.gov/artificial-intelligence/#nav__primary-nav

Artificial intelligence and foreign policy decision-making. URL: https://calhoun.nps.edu/handle/10945/7993

Artificial Intelligence and Politics. URL: https://vocal.media/futurism/artificial-intelligence-and-politics

Eric Schmidt. National Security Commission on Artificial Intelligence. URL: https://www.nscai.gov/about/commissioners/schmidt

Pretorius, B., van Niekerk, B. (2016). Cyber-Security for ICS/SCADA. Int. J. Cyber Warf. Terror, vol. 6, 1–16.

The Future of AI: How Artificial Intelligence Will Change the World. URL: https://builtin.com/artificial-intelligence/artificial-intelligence-future

Gbur, Z.V. (2022). Fundamentals of information security of the state in the conditions of war, 868–872. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-106 [in Ukrainian].

Lopatchenko, I.S. (2024). Application of U.S. experience in using artificial intelligence to ensure Ukraine’s national information security. Derzhavne Budivnytstvo, 1(35), 247–257. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-2337-2024-1-18 [in Ukrainian].

Orlov, O.V., & Khmelnytskyi, A.V. (2024). Adaptation of digital products with artificial intelligence elements to handle public information access requests. Public Administration and Administration in Ukraine, 39. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5240-2024.39.22 [in Ukrainian].

Legal regulation of Artificial Intelligence. Voice of Ukraine. URL: http://www.golos.com.ua/article/372783 [in Ukrainian].