Фіскальна політика як інструмент забезпечення національної безпеки держави

Анотація

У статті виявлено перешкоди поєднання бюджетної та податкової політик в Україні в умовах військових дій. Окреслено шляхи гарантування національної безпеки. Одним із тих є фіскальна політика, що дає можливість урядам не лише протидіяти економічним спадам, знижувати рівень безробіття та забезпечувати стабільність цін, а й протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам. Метою статті є критична оцінка фіскальної політики України у період дії воєнного стану, формулювання проблемних питань реалізації цієї політики та визначення способів удосконалення її механізму формування та реалізації у повоєнні часи з метою зміцнення національної безпеки. Встановлено, що під час дії воєнного стану фіскальна політика набула нових акцентів. На часі планувати відбудову України, установлювати у стратегіях не лише зміцнення безпеки, правопорядку, підвищення рівня ефективності управління публічними фінансами, збільшення доходів бюджетів, а й нові акценти фіскальної політики. Важливими є послідовність реформ та їхні терміни, підвищення ефективності використання тих публічних коштів, що наявні сьогодні, слід впроваджувати за європейськими принципами і стандартами. Виокремлено найбільш проблемні питання реалізації фіскальної політики держави. Перше – адекватність податків збалансованим інтересам держави та суб’єктів господарювання. Друге – установлення масштабів подальшого застосування штучного інтелекту у сфері публічних фінансів, покладення відповідальності за результати дії штучного інтелекту на конкретний орган публічної адміністрації. Третє – низький рівень ефективності, прозорості та підзвітності перед громадськістю органів публічної адміністрації, на які покладається податковий контроль та управління публічними фінансами. Четверте – низька здатність правоохоронних органів запобігати правопорушенням в економічній сфері через складні та довготривалі процедури, слабкі зв’язки з міжнародними організаціями. П’яте – неефективність регуляторних механізмів, непослідовність правового регулювання відносин у податковій сфері за умови значного дефіциту бюджету. Шосте – невизначеність механізму встановлення активів та фінансових зобов’язань на тимчасово окупованих територіях України. Сьоме – відсутність чітких критеріїв для оцінки ефективності фіскальної політики держави.