Fluvial network of water burning basin as landscape-geochemical arene of pollution and self-inspection

  • K. M. Karpets National University of Civil Protection of Ukraine
Keywords: fluvial pool, catchment, geochemical arena, relief formation, transfer medium

Abstract

Purpose. To evaluate the possibilities of self-purification of the fluvial network of the catchment basin from the point of view of landscape geochemical properties of the sub-bodies of lower orders. Results. Considering the processes and phenomena of technogenic pollution within the limits of the geographical landscape, within the framework of certain research generalizations of the boundary of the landscape can be considered a direct result of the spatial patterns of interaction between the two main factors of landscape dynamics and development - the flyuvial relief and hydrological regime of the territory. Under the fluvial geomorphological system, we understand the geomorphosystem of the fluvial functional-genetic series. The latter is a model of a certain ontological essence, an actual geosystem (the natural system) - the hydro-geomorphological system of the catchment [8], the elements of which are combined into a spatial-functional whole, precisely because of the fluvial process - the genetic type of the general process of relief formation, which, within the framework of the limitotrophic subject industry, hydro-geomorphological process. Conclusions. The water basin can be considered as a geosystem, it follows from the fact that the main characteristics of the fluvial water catchment network are determined by the ability to spontaneously organize within its boundaries subquests of lower orders. Fluvial network is one of the most important evaluation indicators, as it contributes to the redistribution of energy and substances in the system of interaction of natural components. It is the fluvial network that determines the degree of drainage, the intensity of erosion processes and the direction of surface runoff. To assess the self-cleaning of the catchment basin, the following characteristics of the relief of its surface are significant, such as the depth of vertical dismemberment and steepness of the slopes, which determine the direction of the flow of matter and the capacity of the catchment for self-purification. The higher the value of these parameters and the greater the speed of the surface runoff, the much greater capacity of the catchment to self-purification.

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biography

K. M. Karpets, National University of Civil Protection of Ukraine

кандидат географічних наук, доцент

References

Костріков С.В. Загальні принципи вибору моделей і середовищ моделювання водозбірних басейнів. Культура народов Причерноморья (Географічні науки). Научный журнал, 2005. № 67 С. 24-29.

Карпець К.М. Ландшафтно-геохімічне моделювання на підставі геоінформаційних моделей водозборів. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2015. Вип. 13 С. 44-48.

Маккавеев Н.И. Русловые процессы и их отражение в рельефе. Современные процессы рельефообразования. М.: Наука, 1970.– С. 196-202.

Корытный Л. М. Морфометрические характеристики речного бассейна. География и природные ресурсы. 1984. № 3 С. 105-112.

Сочава В. Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. 319 с.

Антипов А. Н., Корытный Л. М.. Географические аспекты гидрологических исследований. Новосибирск : Наука, 1981. 175 с.

Антипов А. Н., Рагозин А. В Исследование картографической информации в гидрологических исследованиях. География и природные ресурсы. 1987. № 4 С. 80-88.

Костріков С. В. Гідролого-геоморфологічний підхід до дослідження водозбірної організації флювіального рельєфу. Український географічний журнал. 2006. № 3. С. 46-54.

Кеплен С. Р., Эссиг Э.; Биоэнергетика и линейная термодинамика необратимых процессов (стационарное состояние). пер. с англ. М.: Мир, 1986. 384 с.

Щербаков А. С. Самоорганизация материи в неживой природе: Философские аспекты синергетики. М. : Изд-во Моск.ун-та, 1990. 111 с.

Ніколаєв А.М. Гідролого-геохімічна оцінка стану річок урбанізованої території (на прикладі м. Чернівці): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.11 “Конструктивна геогра-фія і раціональне використання природних ресурсів” . Чернівці, 2011. 20 с.

Костріков С. В. , Черваньов І. Г. Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу: на засадах синергетичної парадигми сучасного природознавства. Наукова монографія. Х. : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Видавничий центр, 2010. 143 с.

Карпець К.М. Щодо моделювання руслових витрат під час підвищення водності річки. Людина і довкілля. Проблеми неоекології. 2015. № 1-2. С. 46-50.

Костріков С. В. Водозбірний басейн як об’єкт фрактального моделювання. Вісник Харківського університету. Геологія, Географія, Екологія. 1999. № 455. С. 109-113.

Костріков С. В. , Воробйов Б. Н. Моделювання повенів та паводків на підставі методики стільникового автомату. Захист довкілля від антропогенного навантаження. 2004. Вип. 9(11). С. 74-86.

Published
2017-12-28
How to Cite
Karpets, K. M. (2017). Fluvial network of water burning basin as landscape-geochemical arene of pollution and self-inspection. Man and Environment. Issues of Neoecology, (3-4(28), 22-28. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-28-02
Section
Modern Geographic and Ecological Environment Research